Історія, від якої морозець по шкірі вже з перших сторінок, а атмосфера така густа і фактурна, що ніби переносишся на сторінки книги і не можеш вибратись з лісу разом із героями.
Чекати на вихід довелось довше, ніж хотілося б, але воно було абсолютно варте того.
📖 «Ритуал»✍️ Адам Невілл
Шикарний фолк-горор, що не тільки лякає, а й зачіпає цілу купу цілком реальних і розповсюджених проблем.
Такий, що лишився б моторошним і жорстоким навіть якщо прибрати з нього фантастичний елемент - бо тут не тільки про боротьбу з потойбічним, але і про боротьбу з природою, з самим собою і з тими, хто ніби мав би бути на твоєму боці, але з усіх сил тягне ковдру на себе.
Четверо старих приятелів друзів, що вирішують провести відпустку у шведскьких лісах, і ця затія безнадійна від самого початку.
🩸 По-перше,
у групі нема єдності - вони продовжують проводити час разом за інерцією, але їх давно не звʼязує нічого спільного.
🩸 По-друге, двоє персонажів
геть не пристосовані до такого екстремального досвіду, а один з них ще й травмується дорогою.
🩸 По-третє, вони з самого початку
порушують головне правило виживання в диких умовах — вирішують зійти з перевіреного маршруту.
О, так, і буквально ніхто у цілому світі не знає про їх місце перебування.А далі - спочатку вони доведуть ситуацію до вкрай небезпечного загострення власноруч, але незабаром вже стане очевидно, що на них чигає і інша небезпека.
Історія невимовно жорстока й кривава, і хоч не те шоб геть непередбачувана, неочікуваних поворотів вистачає — і значних, у і дрібницях.
Дуже й дуже напружено, при чому напруга майже ніколи не спадає, і через це історія настільки щільна, що хоч і читається запоєм, просувалась я нею повільно, як і персонажі своїм лісом.
Живі, реалістичні, обʼємні герої, дуже впізнавані образи.
Жодного просідання у логіці їх дій: не в тому плані, що вони все роблять правильно - тут скоріше рівно навпаки; але вони діють саме так, як діяли б такі люди на їхньому місці у реальному світі.
Природа взагалі шикарна - і її опис, і її «поведінка», бо вона буквально грає свою роль.
Ну і монстр - невимовно жахливий, цей образ автору вдався ідеально.
І ще маю відмітити, що хай і дуже побіжно, тут згадується один з моїх
#вбивчіписьменники -
Варґ Вікернес. Ну так, переважно він музикант, а не письменник, але саме він був однією з персоналій, яка істотно доклалася до роздування міфу про повальну жорстокість і вбивчість блек-металістів, бо ж він не тільки власноруч вбив людину, а й був членом організації, метою якою було повне знищення християнства у Норвегії.
Книга шикарна, саме така, як я розраховувала.
Фільм, до речі, значно слабший, хоча теж не прям фігня і доволі красивий.
Хотілося б ще, шоб
переклад був менш цнотливим і більше дбав про дотримання авторського стилю, але й не скажу, що він поганий. Неозброєним оком проблем майже не помітно — окрім пари моментів.
Рекомендую і з нетерпінням чекаю на переклади інших творів Невілла.
Видавництво НК Богдан 
