Половина оповідань у цій збірці хороші, а половина - неперевершені. Не всі горорні, всі дуже різні, деякі - з цікавими відсилками. Більшість побудовані на недосказаності, і це вже, звісно, на любителя - але, як на мене, Гілл майстерно володіє цим прийомом і короткою формою взагалі. Загальне враження книга лишила більш ніж позитивне, але неоднорідне, тому пройдусь коротко по кожному з текстів. 📖 «Чорний телефон» ✍️ Джо Гілл 📝 «Найкращі нові жахи» - відкриває збірку і відразу вражає. Одне з найкращих оповідань у книзі, в найліпших традиціях золотої доби кіногорору. Двошарове: тут є історія в історії, і шикарні обидва шари. І з класним стьобом над горорною літтусовкою😅 📝 «Привид ХХ століття» значно слабше. Меланхолійне, готичне, трохи сумне, але мене не торкнуло. Хоча історія красива. 📝 «Хлоп-Арт» - спочатку увігнало у ступор, але швидко втягнулась. Скоріше драма, ніж горор, доволі печальне, але соціально важливе. 📝 «Ти почуєш спів сарани» - шикарна кафкіанська алюзія, темна й жорстока до абсурду. 📝 «Абрагамові хлопці» - офігенне переосмислення історії Ван Гелсінга, від якої перехоплює дух. Трохи нагадало старий фільм «Порок», який я дуже люблю 📝 «Ліпше, ніж удома» - дуже щімка і тепла історія, що мене розчулила - і цим трохи сповільнила😅 📝 «Чорний телефон» - фільм однозначно виграє. Може, якби читала до перегляду, сприйняла б краще, але мені не вистачило нагнітання 📝 «У рандауні» - щирий кайф. Мабуть, найкривавіше оповідання у книзі, ну точно одне з. І, я звісно можу помилятись, але схоже що засноване на трукраймі - бо дуже нагадує одну досить гучну справу 📝 «Плащ» - обожнюю ще з тих пір, коли читала цю історію у коміксі - хоча комікс-версія трохи сильніша. Про розклад особистості, хворобливі імпульси і супергероїку навиворіт 📝 «Останній подих» - уфффф. Не знаю, що сказати, але дуже класні образи. І трохи пробирає. Моторошно-спокійна історія, але коли читаєш її, таке враження, що навколо зникають усі звуки - а тоді із вибухом повертаються 📝 «Мертводерево» - невеличкий нарис, цікаво, але не більше. 📝 «Сніданок у вдови» - дуже рівне, трохи притча, але більше - історично-психологічна замальовка. Хороше, але довелося знов зазирнути в книгу, щоб згадати, про що там йшлося 📝 «Боббі Конрой постає з мерців» - можна сказати, історія кохання з гіркуватим присмаком, але при всьому ностальгічному сумі, доволі позитивна і мила. 📝 «Батькова маска» - незрівнянна темна казка, шалено тривожна, з густою, тянучою і безпросвітною атмосферою. 📝 «За власним бажанням» - однозначно найсильніший текст у збірці. Дуже бентежна і глибока історія про складні моральні дилеми, що розбила мене вщент. 🕯 Читайте Гілла. Він шикарний як у великій, так і у малій формі, хоча велика для таки мене переважає - але деякі з цих оповідань зачепили ну дуже сильно. Видавництво Vivat