Найбільше у цій історії вражає сила контрастів: буденності і нещадності, легкого гумору і огидних деталей, розслабленої атмосфери і невимовної жорстокості. Особлива вражає тому, що ці контрасти щоразу дуже несподівані, і якщо якісь кілька перших сторінок здається, що історія легка і іронічна, то це враження дуже оманливе. Це справжній, безкомпромісний, брутальний і блискучий горор. 📖 «Посібник зі знищення вампірів від південного книжкового клубу» ✍️ Ґрейді Гендрікс Для мене у будь-якому горорі по-справжньому страшна не надприродня, а соціальна складова, бо саме це підсилює відчуття невідворотності зла. 😈 Це історія про вампіра, що приїздить у маленьке тихе містечко на американському півдні, щоб злитися із натовпом і непомітно задовільняти свій голод. Дуже легко і органічно вливається в «тусовку», стає поважним членом спільноти і харчується найдорожчим, що є у місцевих жителів - їхніми дітьми. 😈 І образ вампіра прописаний шикарно - дуже реалістично, моторошно і небанально. З огидними деталями, але такий, в якого справді можна повірити. Але не він найстрашніший у цій історії, а ті самі пересічні жителі, які радо приймають монстра до своєї спільноти і готові закрити очі на будь-що, бо він пропонує їм збільшення статків, і ігнорувати голоси тих, хто бачить, що відбувається насправді. 😈 Ігнорувати, знецінювати, грубо затикати їм рота і чинити психологічне і навіть фізичне насильство, аби підтримати свою пʼянку ілюзію успіху. 🫀 Тож перш за все - це історія про дисфункціонпльні родини, про сімейний абʼюз і тотальну неповагу до жінок. Можливо, це прозвучить як сексизм, але я щиро здивована, що автор-чоловік описав абсолютно усіх чоловічих персонажів такими мерзенними і жалюгідними, бо абсолютно всі чоловіки у цій історії - це зло. 🎩Ну а ще це історія про те, чим небезпечні чоловіки у книжкових клубах😂 Взагалі, лінія з книжкови клубом - одна з моїх улюблених. 👹 Дуже сподобався стиль і побудова сюжету. Дуже класно прописані герої і їхня взаємодія. Дуже багато тригерів і емоційних гойдалок. 🩸 Історія жорстка, без гальмів, з купою брутальних сцен у найменших деталях. У фіналі взагалі пекельне і холоднокровне криваве місиво🥰 🔪 І що я не могла не оцінити окремо - книга багато у чому базується на трукраймі, від образу вампіра, заснованого на збірному образі серійного вбивці, до відсилок до реальних злочинів - безпосередньо і між рядків. Про це я ще напишу окремо трохи згодом, та й загалом до Гендрікса я тут ще повернусь, і не раз 😄 💋 Я у повному захваті від самої книги, від стилю автору, і дуже розраховую, що ми побачимо і інші книжки Гендрікса, бо на заході він наразі дуже популярний - і однозначно є за що. Bookchef