Історія, від якої морозець по шкірі вже з перших сторінок, а атмосфера така густа і фактурна, що ніби переносишся на сторінки книги і не можеш вибратись з лісу разом із героями. Чекати на вихід довелось довше, ніж хотілося б, але воно було абсолютно варте того. 📖 «Ритуал» ✍️ Адам Невілл Шикарний фолк-горор, що не тільки лякає, а й зачіпає цілу купу цілком реальних і розповсюджених проблем. Такий, що лишився б моторошним і жорстоким навіть якщо прибрати з нього фантастичний елемент - бо тут не тільки про боротьбу з потойбічним, але і про боротьбу з природою, з самим собою і з тими, хто ніби мав би бути на твоєму боці, але з усіх сил тягне ковдру на себе. Четверо старих приятелів друзів, що вирішують провести відпустку у шведскьких лісах, і ця затія безнадійна від самого початку. 🩸 По-перше, у групі нема єдності - вони продовжують проводити час разом за інерцією, але їх давно не звʼязує нічого спільного. 🩸 По-друге, двоє персонажів геть не пристосовані до такого екстремального досвіду, а один з них ще й травмується дорогою. 🩸 По-третє, вони з самого початку порушують головне правило виживання в диких умовах — вирішують зійти з перевіреного маршруту. О, так, і буквально ніхто у цілому світі не знає про їх місце перебування. А далі - спочатку вони доведуть ситуацію до вкрай небезпечного загострення власноруч, але незабаром вже стане очевидно, що на них чигає і інша небезпека. Історія невимовно жорстока й кривава, і хоч не те шоб геть непередбачувана, неочікуваних поворотів вистачає — і значних, у і дрібницях. Дуже й дуже напружено, при чому напруга майже ніколи не спадає, і через це історія настільки щільна, що хоч і читається запоєм, просувалась я нею повільно, як і персонажі своїм лісом. Живі, реалістичні, обʼємні герої, дуже впізнавані образи. Жодного просідання у логіці їх дій: не в тому плані, що вони все роблять правильно - тут скоріше рівно навпаки; але вони діють саме так, як діяли б такі люди на їхньому місці у реальному світі. Природа взагалі шикарна - і її опис, і її «поведінка», бо вона буквально грає свою роль. Ну і монстр - невимовно жахливий, цей образ автору вдався ідеально. І ще маю відмітити, що хай і дуже побіжно, тут згадується один з моїх #вбивчіписьменники - Варґ Вікернес. Ну так, переважно він музикант, а не письменник, але саме він був однією з персоналій, яка істотно доклалася до роздування міфу про повальну жорстокість і вбивчість блек-металістів, бо ж він не тільки власноруч вбив людину, а й був членом організації, метою якою було повне знищення християнства у Норвегії. Книга шикарна, саме така, як я розраховувала. Фільм, до речі, значно слабший, хоча теж не прям фігня і доволі красивий. Хотілося б ще, шоб переклад був менш цнотливим і більше дбав про дотримання авторського стилю, але й не скажу, що він поганий. Неозброєним оком проблем майже не помітно — окрім пари моментів. Рекомендую і з нетерпінням чекаю на переклади інших творів Невілла. Видавництво НК Богдан