І ще одна книга, яка доводить мені, що коротка проза може бути офігенною, так само глибоко занурювати і лишати такі ж тривалі враження, як тексти більшого обсягу. 📖 «Бабай. Нічний сеанс», міжавторська збірка Трохи пройдусь по кожному оповіданню, бо всі вони заслуговують на окрему увагу. Єдине - Карміллу я поки оминула, бо не маю настрою на класику, тож про неї напишу якось окремо і пізніше. 📝 Допоки морок не поглинув його - шикарне. Прям по улюбленим темам. Реалізм на максимумі, брутальне, дике, напружене й моторошне, але і з дуже влучним гумором і богічними пасхалочками. І плюс одна фобія, яка десь у фоновому режимі існувала давно😁 📝 Медоїди - офігезна атмосфера, стилістично просто бімба, шикарний фолк. Таке враження, що воно більше за реальний, фізичний обсяг тексту - дуже насичене, при чому не перевантажене, інтенсивне, але глибоке. Заслуговує на екранізацію 📝 Ближче всіх до полюса - ніби беспросвітне і гнітюче, а ніби і з проблисками чогось світлого і обнадійливого. Гарне оповідання з красивим фіналом - але про космос, що я не дуже люблю😁 📝 Дім у степу - дуже класні, моторошні і графічні образи, але через рвану структуру, сприймати історію було складно. Вкраплення наукової інформації, перемежованої з народною медициною (чи що воно таке) перебили враження від загальної атмосфери 📝 Між кошмарами блукач - послідовний і канонічний жахастик. Дуже пасує до ідеї збірки про нічний сеанс - обожнюю залипати вночі на фільми з подібним сюжетом. Але тексту не завадило б стилістичне втручання і трохи шліфовки, а історії - ще дрібки жорстокості і кривавості 📝 Auger - добрячий слешер, ностальгічно і фактурно. Традиційний, кіношний, дуже жвавий, трохи зашвидкий, але цілком на рівні 📝 Зоя - починається ніби спокійно, але дуже бентежить вже з перших рядків. А далі… ну, це блискуче🎤 Одне з найбільш вражаючих оповідань у збірці 📝 Юність прекрасна - дуже relatable☺️ Жах яким він має бути - неуникний, неминучий, нездоланний, але в такому переконливому сеттінгу, що відчувається абсолютно реальним. Тригерів через край😄 📝 Заборонена зона - цей текст мене повністю поглинув, прочитала на одному подиху. Шикарний ракурс, абсолютне занурення у свідомість оповідача, відчуття, ніби дивишся його очима. Просто вау 📝 Колискова за стіною - досі здається, що описані події відбулись десь поверхом нижче у моєму будинку😱 Особливо під кінець так пробрало, що досі під враженням 📝 Пацюк - давнко купую всі книжки авторства Жупанського, але оце перше, що я в нього прочитала. І таки не дарма купую - це незрівнянно шикарний текст. Бридотна і мерзенно-прекрасна метафора з шокуючим сюжетом 📝 Місто - отут вже глобально сеттинг не мій, але фактурність і стилістика історії шикарні. Суворий, свинцево важкий горор, геть нещадний. Відлунює первісними біблійними мотивами 📝 Інтерʼєрні ляльки Естер - захопливо і дуже красиво, та найбільше вражає фінал, бо це геть не те, на що я очікувала. Я не вважаю, що горор потребує непередбачуваної розв’язки, бо зазвичай весь кайф у самому процесі, але у цьому тексті було все: і процес, і шок наприкінці 📝 Табір - саспенс, напруга, приреченність, невимовний жах. Нагадало «Відьму з Блер», і оце, мабуть, найкращий спосіб описати мої враження Ну і last but not least: оформлення самої збірки і особливо ілюстрації - це окрема насолода❤️‍🔥 Можна роздивлятись і роздивлятись, додають +100 до загальної атмосфери🥰 Видавництво Жупанського