Хіміцуджі

🕉️ Період Шести династій (220-589)

Після падіння династії Хань Китай розділився на північну та південну частини, і саме ця політична нестабільність парадоксально сприяла поширенню буддійського вчення, яке пропонувало духовну розраду та філософську глибину в неспокійні часи.

У цей період розгорнулася масштабна перекладацька діяльність, центром якої став Чан'ань, де працював вже згаданий видатний перекладач Кумараджива та його школа. Їхня робота призвела до формування стандартизованої буддійської термінології та перекладу ключових махаянських текстів. Паралельно відбувалося становлення важливих буддійських шкіл: Чжи Ї заснував школу Тяньтай, активно розвивалася школа Чистої Землі, а також з'явилися перші паростки майбутньої традиції Чань.

Інтелектуальне життя періоду характеризувалося розвитком буддійської логіки та епістемології, створенням важливих коментарів до сутр та унікальним синтезом буддійської та китайської філософської думки. Серед визначних мислителів цього часу варто згадати Хуйюаня (334-416), засновника традиції Чистої Землі, Даошена (355-434), який розвинув концепцію раптового просвітлення, та Сенчжао (384-414), видатного філософа школи Мадг'яміка.

Буддизм активно проникав у соціальну структуру китайського суспільства, знаходячи підтримку серед аристократії. Це призвело до масштабного будівництва храмів та монастирів, формування системи державної підтримки сангхи. Культурний вплив буддизму проявився у розвитку мистецтва, створенні величних печерних храмів Дуньхуану та Лунменю, а також у значному впливі на китайську літературу та поезію.

Північний та південний буддизм розвивалися дещо різними шляхами. На півночі буддизм мав тісніший зв'язок з Центральною Азією, більше уваги приділялося медитативним практикам, і вчення мало сильніший вплив на народні маси. Південний буддизм натомість набув більш філософського характеру, там розвивалася традиція "чистих бесід" і буддизм був особливо популярним серед інтелектуальної еліти.

Проте розвиток буддизму в цей період не був безхмарним. Періодично виникали гоніння на буддизм, траплялися конфлікти з даосизмом та конфуціанством, існували складнощі з адаптацією індійських концепцій до китайського світогляду. Незважаючи на це, саме в період Шести династій сформувався унікальний китайський буддизм, було створено основу для подальшого розвитку різних шкіл та встановлено інституційну структуру буддійської сангхи.

Цей період заклав міцний фундамент для подальшого розквіту китайського буддизму в епоху династії Тан, яка стала "золотим віком" цієї релігії в Китаї.

#історіябуддизму #китайськийбуддизм

🕉️ Період ранніх перекладів буддійських текстів (2-4 століття нашої ери)

Цей період характеризувався появою перших визначних перекладачів, які заклали основи буддійської термінології та методології перекладу священних текстів.

Одним з найвидатніших ранніх перекладачів був Ан Шигао, парфянський принц, який відмовився від престолу заради буддійського шляху. Прибувши до Китаю близько 148 року, він присвятив себе перекладу текстів про медитацію та абгідгарму. Його роботи заклали основу буддійської термінології китайською мовою. Іншою визначною постаттю був Локакшема, який першим почав перекладати тексти Магаяни, особливо праджняпараміта-сутри, працюючи в Лояні.

Процес перекладу в той час був досить складним і зазвичай включав метод "усного перекладу", коли індійський монах читав текст, а китайський писар записував переклад, часто за допомогою перекладачів-посередників. Важливим методологічним підходом став "геї" (格義) - спосіб концептуального перекладу, який використовував даоські терміни для пояснення буддійських концепцій. Наприклад, термін "У-вей" (無為, не-діяння) використовувався для пояснення нірвани (涅槃, niepan).

Основними центрами перекладацької діяльності стали міста Лоян, Чан'ань, Пенчен, а пізніше і Нанкін. У третьому столітті з'явилися нові важливі перекладачі, такі як Чжи Цянь, Дгармаракша та Кан Сенгхуй, які продовжили розвивати традицію перекладу.

Перекладачі стикалися з численними викликами: мовним бар'єром, відсутністю відповідної термінології, культурними відмінностями та складністю передачі філософських концепцій. Незважаючи на це, вони змогли перекласти такі важливі тексти як "Сутра в 42 розділах", праджняпараміта-сутри, тексти про медитацію та тексти вінаї.

Особливо важливою фігурою став Кумараджива (344-413), який здійснив революцію в перекладацькій діяльності. Він створив професійну команду перекладачів, встановив чіткі стандарти перекладу, і його версії текстів досі вважаються класичними. Його підхід до перекладу став зразком для наступних поколінь.

Цей період характеризувався експериментальним характером перекладів, сильним впливом даоської термінології та поступовим формуванням специфічної буддійської лексики. Важливо відзначити, що багато термінів та концепцій, сформованих у цей період, використовуються в китайському буддизмі до сьогодні.

Цей період став не просто етапом перекладу текстів, але й часом культурної трансформації, коли індійські буддійські концепції набували нового звучання в контексті китайської культури, що зрештою призвело до формування особливого китайського буддизму.

#історіябуддизму #китайськийбуддизм

Той самий храм

🕉️ Перші кроки буддизму в Китаї: Легенда про Храм Білого Коня

Історично буддизм, найімовірніше, проникав до Китаю через купців, які подорожували Великим шовковим шляхом. Але існує прекрасна легенда про початок поширення Дгарми в Піднебесній.

За переказами, імператору Мін-ді династії Хань наснився віщий сон про золоту людину. Вражений видінням, він відправив посольство на захід шукати буддійське вчення. В Центральній Азії посли зустріли двох індійських монахів - Кашьяпу Матангу та Дгармаратну, які погодились вирушити з ними до Китаю.

У 67 році н.е. монахи прибули до столиці Лоян. Священні тексти та реліквії вони везли на білому коні. На честь цієї події імператор наказав збудувати перший буддійський храм в Китаї - Баймаси (白馬寺, "Храм Білого Коня").

Саме в цьому храмі Кашьяпа Матанга та Дгармаратна здійснили перші переклади буддійських текстів китайською мовою, включаючи знамениту "Сутру в 42 розділах".

Храм Білого Коня існує донині в місті Лоян (провінція Хенань). Він став символом проникнення буддизму до Китаю та важливим місцем паломництва.

#історіябуддизму #китайськийбуддизм

Працюючи над обіцяним матеріалом про буддизм в Китаї періоду проникнення його до Японії, я занурився настільки глибоко в історію, що написав огляд всього шляху буддизму в Піднебесній від перших місіонерів до восьмого століття. Оскільки стислість - це явно не моя сильна сторона, доведеться розділити матеріал на декілька частин.

Сподіваюся, така детальна подорож історією китайського буддизму буде для вас цікавою.

Для початку пропоную ознайомитися з хронологією, з якою ми матимемо справу:

1. Рання поява (1-2 ст. н.е.):
- 67 р. н.е. - традиційна дата прибуття перших буддійських місіонерів
- Правління імператора Мін-ді династії Хань
- Поява перших перекладів буддійських текстів
- Будівництво першого буддійського храму Баймаси (Храм Білого Коня)

2. Період ранніх перекладів (2-4 ст.):
- Ан Шигао - перший відомий перекладач буддійських текстів
- Локакшема - переклад перших текстів Магаяни
- Дгармаракша - переклад Лотосової сутри
- Початок адаптації буддійських концепцій через даоські терміни (格義, ге-і)

3. Період Шести династій (220-589):
- Кумараджива (344-413) - революція в перекладацькій діяльності
- Формування ранніх шкіл:
  - Школа Трьох Трактатів (三論宗, Саньлунь)
  - Школа Чистої Землі (淨土宗, Цзінту)
  - Школа Нірвани (涅槃宗, Непань)

4. Формування власне китайських шкіл (5-6 ст.):
- Школа Хуаянь (華嚴宗)
- Школа Ділунь (地論宗)
- Школа Шелунь (攝論宗)
- Школа Тяньтай (天台宗)

5. Розквіт китайського буддизму (7 ст.):
- Паломництво Сюаньцзана до Індії та його перекладацька діяльність
- Розвиток школи Чань (禪宗) під керівництвом п'ятого та шостого патріархів
- Розквіт школи Хуаянь при Фацзані
- Підтримка буддизму імператорським двором династії Тан
- Початок розвитку езотеричного буддизму

#історіябуддизму #китайськийбуддизм

🌟 Ґанджін - Сліпий Наставник, який змінив японський буддизм

Один з найбільш значущих результатів розвитку японського буддизму в період Нара - встановлення єдиної системи ординації монахів Ґанджіном, засновником школи Рішшю.

Народжений у 688 році, Ґанджін (при народженні - Цзяньчжень) став монахом у 14 років і швидко прославився як знавець буддійського вчення та майстерний лікар. У 742 році сам імператор Японії запросив його навчати Дгармі та проводити правильні ординації монахів.

Варто сказати, що ситуація з чернецтвом в Японії в ті часи була досить хаотичною. Багато людей просто голили голови, вдягали чернечий одяг і називали себе монахами. Не було ні належної системи навчання, ні правильної передачі обітниць, ні розуміння Вінаї. Деякі "монахи" навіть не знали базових буддійських практик, змішуючи їх з місцевими віруваннями.

Тож Ґанджін дослухався до поклику імператора і став збиратися у подорож, яка розтягнулася... аж на 12 років!

• 5 спроб дістатися до берегів Японії
• Численні шторми і корабельні аварії
• Протидія чиновників
• Втрата зору через хворобу

Проте ніщо не зупинило Ґанджіна. У 754 році, вже сліпим, він нарешті досяг мети і ступив на японську землю.

📿 Його головним досягненням стало створення першої офіційної платформи посвяти в монахи у храмі Тодайджі. Це поклало край хаосу в японському чернецтві та встановило чіткі стандарти ординації.

Система, встановлена Ґанджіном, діяла до реформ чернецтва, започаткованих Сайчо.

#історіябуддизму #японськийбуддизм #нара

Школи Нара - буддійські школи періоду Нара (710-794) в Японії

У період Нара в Японії існувало 6 основних буддійських шкіл, які сформували фундамент японського буддизму:

1. Кушя (倶舎宗, Kusha-shū) - базувалася на Абгідгармакоші Васубандгу. Вивчала детальний аналіз дгарм (граничних, далі неподільних елементів психо-фізичної реальності, що характеризуються миттєвістю, взаємозалежністю та безособовістю) та природу реальності. Школа розглядала 75 видів дгарм та їх взаємодію.

2. Джьоджіцу (成実宗, Jōjitsu-shū) - спиралася на "Сатьясіддгі-шастру" Харівармана. Фокусувалася на концепції шуньяти та чотирьох благородних істинах.

3. Рішшю (律宗, Risshū) - школа Вінаї, зосереджена на монастирській дисципліні та правилах. Заснована Ґанджіном (鑑真, 688-763), який прибув з Китаю у 754 році. Сьогодні представлена храмом Тошьодайджі.

4. Хоссо (法相宗, Hossō-shū) - японська версія Йогачари. Заснована Дошьо (道昭, 629-700), який навчався в Китаї у великого перекладача Сюаньцзана. Вивчала природу свідомості та теорію "тільки-розуму" (唯識, юішікі). Має близько п'яти діючих храмів, включаючи знамениті Кофукуджі в Нарі та Кійомідзу-дера в Кіото.

5. Санрон (三論宗, Sanron-shū) - японська версія Мадг'ямаки. Базувалася на "трьох трактатах" - працях Нагарджуни та Арьядеви. Розвивала вчення про серединний шлях та пустоту всіх явищ.

6. Кеґон (華厳宗, Kegon-shū) - базувалася на Аватамсака-сутрі (яп. Кеґон-кьо). Головний храм - величний Тодайджі, збудований за наказом імператора Шьому. Розвивала вчення про взаємопроникнення всіх явищ, що виражено в знаменитій формулі "В одному - все, і в усьому - одне" (一即一切 一切即一).

Особливості шкіл Нара:
- Академічний характер
- Підтримка імператорського двору
- Зосередження в столиці Нара
- Вивчення китайських буддійських текстів
- Складна філософська система
- Тісний зв'язок з державною владою
- Акцент на теоретичному вивченні

Власне, надмірна доктринальна складність і акцент на філософствуванні на шкоду практиці призвели до того, що пізніше ці школи були витіснені більш практичними школами періоду Хейан - Тендай та Шінґон.

З шести шкіл до наших днів більш-менш збереглися лише три:
- Хоссо: близько п'яти храмів
- Рішшю: храм Тошьодайджі
- Кеґон: храм Тодайджі

Недивлячись на занепад, ці школи мали значний вплив на подальший розвиток Буддизму в Японії. Особливо школа Хоссо, яка тривалий час була головним опонентом школи Тендай в філософських дебатах. Їхні доктринальні розробки та переклади текстів заклали основу для розвитку японського буддизму в наступні епохи.

#японськийбуддизм #нара

Також, як бачите, я вирішив відкрити коментарі, майте на увазі, що на цьому каналі ми дотримуємось правильної мови (正語 (шьōґо), sammā-vācā, samyag-vāc), що передбачає:
- Утримання від образливих висловлювань
- Уникнення розбрату
- Дотримання конструктивного діалогу

📝 Друзі, щойно закінчив перший лонгрід, я вирішив почати з самого початку і розібрати значення назви школи Тендай та її символу.

Цей текст розглядає назву "Тяньтай/Тендай", її вживання та семантику. На підставі цих відомостей здійснюється тлумачення імпліцитного змісту, закладеного в гербі чи емблемі японської школи Тендай.

У тексті ви знайдете:
- походження назви школи
- пояснення її емблеми
- цікаві історичні факти

Наступний текст буде присвячено лініям передачі школи Тендай.

🔗 https://telegra.ph/SHkola-Tendaj-іmena-ta-simvoli-12-31

#тяньтай #тендай #дгарма

Ось так виглядає Джідзо в останній день року. Завтра, за кілька хвилин до півночі, священики храму його повністю розв'яжуть; Новий Рік - час для нового початку, навіть для Джідзо.

Храмі Нандзоін (школа Тендай) відомий своїм "Зв'язаним Джідзо" (縛られ地蔵), статуяєю що зображає бодгісаттву Кшитіґарбгу (яп. Джідзо босацу, 地蔵菩薩), обв'язаного мотузками.

Історія цієї реліквії починається в період Едо. У ту епоху дуже впливовою посадовою особою був магістрат (町奉行), який поєднував в собі функції начальника поліції, судді та присяжних.

Оока Тадасуке (大岡 忠相) був магістратом Едо під час правління Токуґави Йошімуне (徳川 吉宗), восьмого сьоґуна сьоґунату Токуґава в Японії. Він залишився в історії завдяки тому, що розв'язував справи незвичайними методами.

Найвідомішою була справа про мандрівника, в якого вкрали дорогу тканину для кімоно, коли він відпочивав під статуєю Джідзо. Оскільки свідків не знайшлося, Оока Тадасуке заарештував... статую Джідзо, звинувативши бодгісаттву в нехтуванні своїми обов'язками, адже в Японії Джідзо вважається захисником тих, хто перебуває у подорожі.

Статую зв'язали мотузкою і принесли до суду на розгляд справи. Люди, почувши про це, прийшли до суду у великій кількості, всім хотілося подивитись на це незвичайне дійство. Тоді магістрат покарав їх за неповагу, вимагаючи як штраф зразок тканини. Серед усіх зразків мандрівник впізнав свою вкрадену тканину для кімоно, і злодій був швидко заарештований.

Звісно, Джідзо повернули на місце, але люди почали називати статую Шібараре Джідзо, що означає "зв'язаний Джідзо".

В наші часи люди приходять до храму Нандзоін щоб зав'язати мотузку навколо статуї з проханням до Джідзо про допомогу і підтримку в тих чи інших справах.

Дорогі друзі!

Наближення Нового Року - це чудова нагода для рефлексії та оновлення наших намірів на шляху.

Великий Учитель Кукай навчав:
"Сприйняття об'єкта змінюється відповідно до стану розуму.
Коли розум забруднений, забрудненим стає і об'єкт."
(Шьōрьōшю)

Ці слова нагадують нам про важливість очищення та тренування нашого розуму, особливо на порозі нового року.

У новому році я розпочинаю цей канал як простір для спільного вивчення Дгарми. Попереду багато викликів - і особистих, і загальних, але саме в такі часи вчення Будди стає особливо цінним дороговказом, а традиція міккьо нагадує, що кожна перешкода може стати сходинкою до просвітлення.

У новому році бажаю вам:
🌟 Незламної внутрішньої сили
🌟 Мудрості у прийнятті викликів
🌟 Співчуття до себе та інших у складні моменти
🌟 Витримки на шляху практики

Нехай цей рік принесе більше усвідомленості, менше страждань та більше можливостей для практики Дгарми. 🙏

📸 Храм Ґанґо-джі, збудований Соґа но Умако в 593 як Асука-дера і перенесений в 718 році до нової столиці в Нара, наразі належить школі Шінґон

🌸 Історія появи буддизму в Японії

Офіційне введення буддизму з королівства Пекче до Японії відбулося в 538 році (за деякими джерелами в 552 році).

В танському Китаї тих років буддизм переживав свої золоті часи, маючи широку державну підтримку, але про це я розповім як-небудь згодом.

В Японії то були часи правління імператора Кіммея (欽明天皇), який шукав культурних зв'язків з материком, а Пекче потребувало військового союзу проти Сілла.

Для цього король (ван) Пекче на ім'я Сон відправив посольство до держави Ямато, і преніс подарунки імператору Кіммею, серед яких були буддійські статуї та сутри.

Політична реакція на посольство Сона була неоднозначною.

Клан Соґа (蘇我氏), пов'язаний з мігрантськими спільнотами з Китаю та Корейського півострова, підтримував прийняття буддизму, і сприяв діяльності буддийських місіонерів в Японії, в той час як коаліція інших кланів, на чолі з кланом Мононобе (物部氏) виступали за збереження традиційного Шінто. Мононобе вважали, що буддизм накличе гнів місцевих камі. Коли невдовзі після посольства Сона в Ямато спалахнула епідемія, Мононобе звинуватили в ній буддистів.

Певний час конфлікт не виходив за межі дебатів при дворі та політичних інтриг. Втім з часом градус накалу ріс, що врешті решт вилилось в бойові зіткнення при Шіґісан (信貴山) в 587 році.

На початку липня військо Соґа зазнало поразки у серії польових сутичок. Тоді воно відступило до гори Шіґі (Шіґісан) для перегрупування. Принц Умаядо, який брав участь у поході (в майбутньому відомий як Шьотоку Тайші, 聖徳太子) вирішив надихнути і мотивувати своїх бійців. За легендою, після цього принц Шьотоку побачив Бішямонтен (毘沙門天, санскр. Вайшравана) - одного з Чотирьох Небесних Королів та захисника буддизму, який пообіцяв наступного дня сам повести принца в бій.

У наступній сутичці воїну на ім'я Томі но Обіто вдалося вбити Мононобе но Морія стрілою. Втративши ватажка, військо Мононобе розбіглося.

В результаті поразки в битві при Шіґісан клан Мононобе був усунений з політичної арени, а ті члени клану, що вижили, в майбутньому змінили прізвища. Маючи підтримку клану Соґа буддизм розпочав поширення по всій Японії. Принц Шьотоку Тайші згодом став регентом і автором першої японської конституції (十七条憲法), яка була значною мірою натхнена буддійськими принципами.

Що ж до Пекче, вони таки отримали підтримку Ямато, але їх це не врятувало. У вирішальній битві при Пекганг (白江) в 663 році японський флот з 27,000 воїнів був розгромлений об'єднаними силами Сілла і династії Тан, а Пекче припинило своє існування як держава. Багато корейців з Пекче втекло до Японії, а шляхетні родини, що мають своє коріння в Пекче, в майбутньому складали близько тритини японської аристократії.

Іронічно, що хоча військово-політична стратегія Пекче зазнала невдачі, їхній подарунок у вигляді буддизму мав набагато глибший і триваліший вплив на японську цивілізацію, ніж будь-який можливий військовий союз.

#історія #японія #історіябуддизму

Підготував для вас схему з основними школами та напрямками японського буддизму.

Важливо розуміти, що представлена класифікація є дуже узагальненою і спрощеною. Японський буддизм характеризується надзвичайною децентралізацією, і навіть всередині однієї школи можуть існувати різні храмові лінії передачі (派, ха) з власними особливостями практики та інтерпретації вчення. Багато храмів історично були і залишаються незалежними установами зі своїми традиціями та особливостями.

Окрім того, японський буддизм продовжує розвиватися і змінюватися, існує багато сучасних буддійських рухів, що не вписуються в цю класифікацію.

Таким чином, представлена класифікація - це лише базова схема для розуміння історичного розвитку японського буддизму, а реальна картина є набагато складнішою та різноманітнішою.

Найближчі плани:

1. Після Нового Року розпочну публікацію серії лонґрідів про школу Тендай. Почну з історії формування китайської школи Тяньтай, проаналізую лінію передачі вчення та зроблю огляд основних текстових джерел, на які спирається Тендай. Враховуючи обсяг матеріалу, планую публікувати один лонґрід на місяць;

2. Протягом січня опублікую серію дописів про класифікацію шкіл буддизму в Японії та загальну систематизацію буддійських шкіл. Це створить необхідний фундамент для подальшого розгляду езотеричного буддизму;

3. У січні розглянемо фундаментальні доктринальні положення, які поділяють усі школи буддизму: Чотири благородні істини та Три ознаки існування;

4. У лютому підготую декілька лонґрідів про школу Шінґон: її історичний розвиток, основні доктринальні положення та історію розколів у традиції (останнє є особливо цікавою темою для мене);

5. Також у лютому розпочнемо детальне знайомство з традицією Шюґендо;

6. Навесні перейдемо до аналізу фундаментальних доктринальних положень Махаяни - концепцій шуньяти (порожнечі) та природи будди.

Паралельно публікуватиму короткі дописи на різні супутні теми.

🌸 Хіміцуджі | 秘密寺
Мудрість буддійського шляху

Вітаю вас у просторі "Таємного храму", де ми досліджуємо безмежний океан буддійської мудрості. Як практик традиції Тендай, я ділюся моїми знаннями та розмірковуваннями через призму всеосяжного підходу, характерного для цієї школи, охоплюючи як глибини езотеричних практик, так і фундаментальні основи буддійського вчення.

Наша подорож веде через різні аспекти Дгарми: від базових принципів Чотирьох Благородних Істин до витончених практик міккьо, від глибокого вивчення сутр до практичного застосування буддійської мудрості в повсякденному житті. Ми розглядаємо як езотеричні вчення шкіл Тендай і Шінґон, так і фундаментальні аспекти буддизму, що єднають усі традиції.

"Хіміцуджі" – це простір, де кожен може знайти свій шлях до розуміння Дгарми. Ми досліджуємо буддійські тексти та практики, вивчаємо історію різних традицій та їх взаємозв'язок, розкриваємо глибину буддійської філософії та методів медитації. Особлива увага приділяється практичному застосуванню цих знань у сучасному світі.

Запрошую вас до спільного вивчення та практики буддійського шляху.

https://t.center/himitsuji

#буддизм #дгарма #тендай #шінгон #міккьо #медитація #буддійськафілософія

Майтрі (санскрит) або метта (палі) бгавана - практика розвитку безумовної люблячої доброти до всіх живих істот, одна з базових практик в буддизмі.

Традиційно вона складається з наступних основних етапів:
- Спрямування люблячої доброти до себе
- До близької людини, яку легко любити
- До нейтральної людини
- До складної людини
- До всіх істот у всіх напрямках

Медитацію супроводжуєть наступні формули побажань:
"Нехай будуть всі істоти щасливі
Нехай будуть вони в безпеці
Нехай будуть вони здорові
Нехай живуть вони легко"

Будда описувє користь метти в Метта сутті (AN 11.15):
"Монахи, коли звільнення розуму через люблячу доброту розвинене і культивоване ... воно приносить одинадцять благ:
- Людина спить спокійно
- Прокидається легко
- Не бачить поганих снів
- Мила людям
- Мила нелюдським істотам..."

#медитація #брагмавігари #практика