🕉️ Період ранніх перекладів буддійських текстів (2-4 століття нашої ери) Цей період характеризувався появою перших визначних перекладачів, які заклали основи буддійської термінології та методології перекладу священних текстів. Одним з найвидатніших ранніх перекладачів був Ан Шигао, парфянський принц, який відмовився від престолу заради буддійського шляху. Прибувши до Китаю близько 148 року, він присвятив себе перекладу текстів про медитацію та абгідгарму. Його роботи заклали основу буддійської термінології китайською мовою. Іншою визначною постаттю був Локакшема, який першим почав перекладати тексти Магаяни, особливо праджняпараміта-сутри, працюючи в Лояні. Процес перекладу в той час був досить складним і зазвичай включав метод "усного перекладу", коли індійський монах читав текст, а китайський писар записував переклад, часто за допомогою перекладачів-посередників. Важливим методологічним підходом став "геї" (格義) - спосіб концептуального перекладу, який використовував даоські терміни для пояснення буддійських концепцій. Наприклад, термін "У-вей" (無為, не-діяння) використовувався для пояснення нірвани (涅槃, niepan). Основними центрами перекладацької діяльності стали міста Лоян, Чан'ань, Пенчен, а пізніше і Нанкін. У третьому столітті з'явилися нові важливі перекладачі, такі як Чжи Цянь, Дгармаракша та Кан Сенгхуй, які продовжили розвивати традицію перекладу. Перекладачі стикалися з численними викликами: мовним бар'єром, відсутністю відповідної термінології, культурними відмінностями та складністю передачі філософських концепцій. Незважаючи на це, вони змогли перекласти такі важливі тексти як "Сутра в 42 розділах", праджняпараміта-сутри, тексти про медитацію та тексти вінаї. Особливо важливою фігурою став Кумараджива (344-413), який здійснив революцію в перекладацькій діяльності. Він створив професійну команду перекладачів, встановив чіткі стандарти перекладу, і його версії текстів досі вважаються класичними. Його підхід до перекладу став зразком для наступних поколінь. Цей період характеризувався експериментальним характером перекладів, сильним впливом даоської термінології та поступовим формуванням специфічної буддійської лексики. Важливо відзначити, що багато термінів та концепцій, сформованих у цей період, використовуються в китайському буддизмі до сьогодні. Цей період став не просто етапом перекладу текстів, але й часом культурної трансформації, коли індійські буддійські концепції набували нового звучання в контексті китайської культури, що зрештою призвело до формування особливого китайського буддизму. #історіябуддизму #китайськийбуддизм