Разом із блюскаєвським книжковим клубом ми читали в листопаді "Невеличку драму" Валерʼяна Підмогильного. Для мене це було перечитування, бо я вже читала цю книжку в березні для іншого клубу, і мені несподівано дуже сподобалося. Я поставила під сумнів це своє враження - бо так і не змогла сформулювати тоді, чим саме мені зайшло, і списала, що може просто попало в настрій. Зараз до клубу я вирішила перечитати (точніше переслухати), і враження не змінилося! Але, напевне, зараз в мене вийшло трошки більше зрозуміти, чому мені сподобалося. Віра Агеєва якось казала, що з точки зору зображення гендерно-зумовленого насильства перше місце в українській літературі займають “Перехресні стежки” Франка (про які я недавно писала, але забула додати цей факт)))) Так от, мені здається, “Невеличка драма” може тут позмагатися за першість. І нехай у випадку Марти з “Невеличкої драми”, напротивагу франковій Регіні, це насильство не настільки яскраво виражено фізично (хоча і це трапляється), воно тут різноманітне. В книзі є декілька чоловічих персонажів, які взаємодіють з головною героїнею, і більшість з них так чи інакше заподіює їй зла через те, що вона відмовляє їм у взаємності. І хоч цьому твору вже майже 100 років, мені він дуже сильно відгукається і зараз. На обговоренні одна з учасниць зазначила, що дуже прикрим є те, що Підмогильний так і лишився локальним автором, хоча з цим твором він гідний бути знаний у глобальному контексті і стояти поруч з Лоуренсівським “Коханцем Леді Чатерлей”. Можливо хтось памʼятає, але цю книгу я читала минулого року і лишилася від неї абсолютно не в захваті, бо вона здалася мені дуже застарілою. Натомість “Невеличка драма”, яка вийшла того ж року, набагато більш актуальна сьогодні. Я рада, що моє враження не змінилося, і дуже рекомендую цю книгу до прочитання. Моя оцінка лишиться на тому ж рівні, бо все ж для максимального балу я хочу бачити яскравіший і масштабніший сюжет, а це доволі камерна історія. 4.5 🌕🌕🌕🌕🌗 PS: наступною разом з блюскаєвським клубом ми читаємо “Тресс зі смарагдового моря” Брендона Сандерсона. Кумедно вийшло, що зараз цю книжку читають і в Закладці, але я навіть не скористаюся такою нагодою прочитати одну книгу на два клуби, і пропущу. Я думаю, що Тресс - хороша книжка, я чула про неї лише позитивні відгуки, та особисто мені зараз вона трохи не на часі. Але ви обовʼязково приєднуйтеся!