Мій моральний авторитет ще до того, як нейромережі стали чимось серйозним (Нанаміне - персонаж, який якраз не вигадував сценарій сам, а платив за нагенеровані іншими "ідеї", які потім не думаючи всі підряд додавав у сюжет)
Це, до речі, ще одна причина, чому я шалено зневажаю людей, які чат жпт використовують замість гугла на постійній основі, особливо в якихось критичних для суспільства питаннях. Бо де гарантія, що він на запит "як побороти корупцію" чи "чи є гомосексуальність виліковною чи вродженою" він видасть тобі саме наукові статті, а не дописи користувача iluvhitler1488 із соцмережі Х?
До речі, про переклад ШІ. Нейромереж, як зараз, коли я навчалась в універі, ще не існувало. Але величезна кількість статей, які мені потрібно було читати (особливість українського біофаку в тому, що з курсу 3го підручників із сучасною інформацією в бібліотеці вже майже нема і все доводиться гуглити та піратити) була написана далеко не носіями англійської мови. Особливо мої улюблені - молекулярка/біохімія/біофізика з непоганим індексом (тобто наскільки часто статтю цитують = наскільки вона якісна та актуальна), написана китайцями з характерними для китайської висловами та фразеологізмами, але перекладена на англійську. Ти цю халупу спочатку читаєш англійською, потім проганяєш її через гугл-транслейтер на українську, потім ще раз з англійської на російську, і тільки потім до тебе доходить, що приховувалося за такими таємничими висловами типу "білок з ферментом у розчині мають побачення тет-а-тет". Ну так ось: це ще одна причина, чому я сумніваюся, що навіть у сфері перекладу можливо повністю викинути людину, як би нам не розповідали про те, як чудово ШІ вже перекладає. Бо ШІ, в датабазу завантажені одночасно і наукові статті від китайців, і фанфіки про "ебонітові палички в печерці пристрасті", і купа іншого мотлоху, не здатен адекватно і раціонально подібне пояснити, бо в нього нема раціонального та логічного мислення. Чи, з останнього, те саме інтерв'ю Зеленського Лексу Фрідману, де "вдарити по рукам" було ші-шкою перекладено як щось позитивне, а не як "намагання зупинити людину від поганих вчинків", і багато англомовних оглядачів якраз вказували, що по контексту там Зеленський явно казав щось інше, що не переклалося
Я хотіла цей скетчевий комікс трохи причесати перед тим, як викладати, але я взагалі перегоріла і бажання ним займатися вже нема, хоча і не показати ніби не ок
Ну а якщо шішні книжки видають, намагаючись якось розкрутити своє ім'я та прославитися, щоб потім заробляти гроші на чомусь іншому (такі випадки теж є, "автори" про це відкрито кажуть) - то в мене є краща пропозиція: зніміть на відео, як ви втираєте в свої геніталії шрірачу та викладіть це в інтернет - так ви точно станете відомим
Якщо чесно, від тексту в тій книжці в мене з'явилось відчуття, що там теж "частково" переклад ШІ та "частково" редактура ШІ, я б не здивувалась, якби то була правда
А взагалі на фоні того, що останні кілька днів мені стабільно в усіх соцмережах заносить скандали щодо написаних ШІ книжок, хочеться сказати одну просту річ: якщо ви нічого не вкладали і не відчували, коли писали свою книгу - я теж, як читач, нічого не відчую. Навіть більше: я, як читач, відчую, що вам було поїбати, бо читачі, неймовірно, не тупі. Якщо вам НЕ подобається писати - НЕ пишіть, знайдіть себе в іншій галузі, не любити писати - це абсолютно нормально, і не всім дається. Бо неможливо полюбити те, що сам автор ніколи не любив.
І в догонку: чи подобається мені, якщо персонажі, котрих я не романсила, в результаті сходяться? Так, подобається, це чудова ідея. Наприклад , я тащуся від того, що в Інквізиції Доріан та Бик можуть зійтися разом, якщо з ними не фліртувати та постійно їх разом тягати із собою на завдання. Але є одне ВЕЛИЧЕЗНЕ але: це має бути ПІСЛЯ того, як в гравця встановиться роман чи, як мінімум, пройде певна точка "неповернення", після якої скільки не фліртуй - реакції буде нуль. А до того, якщо вже хочеться писати флірт - то пишіть його так, щоб в рамках характеру було зрозуміло, що то несерйозно. Типу чи вибішувало мене, що Ізабелла постійно фліртувала з Фенрісом (з яким я будувала роман) і половина її діалогів з ним була з підтекстами нижче поясу? Та ні, бо це було дуже в її характері, по її діалогам легко зрозуміти, що вона дуже розкута і для неї такий спосіб спілкування природній, бо вона в подібній манері спілкувалась майже зі всіма (точно пам'ятаю щось таке до Варріка, Себастьяна та Карвера), окрім Меріль, яку вона сприймала скоріше як молодшу сестру. Тобто - все в рамках характеру і природньо. Чи Зевран, який з усіма веде діалог на грані фолу. Так, навіть після того, як починаєш його романсити, він продовжує говорити в подібній манері з іншими, але, по-перше, він від початку каже, що для нього це не дуже серйозно (до певного моменту, потім він вже вірний до могили), а по-друге - це саме що на грані фолу, ну хто всерйоз повірить, що він серйозно хотів натерти Алістера олією та зробити тому масаж, чувак відверто троллить хлопця, а той ведеться, бо молодий, наївний і зелений. У випадку з Луканісом часто кажуть, що "Рук в нього перший, він не вважає себе харизматичним, він соромиться, він не знає, як відповідати", блаблабла. Але оця "стісняшка", якщо його тягати на місії з Нев, спочатку буде кокетливо розпитувати, а звідки вона так багато про нього знає і чому настільки їм цікавилась (bruh, якщо вона детектив, ще й маг, а ти - відомий вбивця магів з відомих Воронів, то звичайно блять вона про тебе щось чула, це як би частина її професійної діяльності), а потім буде дойобувати "а чи не хоче вона кави зранку від нього особисто". І це ще до того, як стосунки встановлені та навіть за умови, що ти активно з ними обома фліртуєш. І як би...а де він оця ваша стісняшка, слоуберн, невпевнений в собі, з комплексами, боїться нашкодити Руку і все таке інше? Та нічого він не боїться нашкодити і нічого не соромиться, просто йому інша подобається, таке буває, я б пережила, як з Варріком, якби він в певний момент просто сказав "ти чудовий/ва, але я не герой твоєї історії" і все, а як нам подали - прямо вибішує, тим більше що для мене така ситуація - це прямо сіль на рану та особиста бісячка
Все ще смішно з того, що в злодійській АВешці він посміхається більше, аніж він звичайний. Не те, щоб він в звичайному своєму стані взагалі не посміхався, але для нього посмішка - це сигнал того, що йому комфортно і ніякі неприємні думки йому не грузять мізки. Як розумієте, таке буває нечасто х)
Якщо що, то я не проти роману з дідом (я вважаю, він мусить бути хоча б заради його епічної реакції, якщо обрати варіант діалогу "ти в мене перший"), я проти того, що інші романи відчуваються на фоні дуже вже куцими, а то й якимись не дуже адекватними 💀
