Ферзевий гамбіт
Король - базікало. Він каже: "Не моє
За перемогу бажану змагатись.
У пішаки можливо записатись?
Нехай хтось інший ворога доб'є.
Я так втомився, Господи, помилуй,
Усі - погані, я один - герой.
Ми кінчили цю гру, за упокой"....
О, повелителю! Молю: себе не силуй,
Я бачу сутність царства: чорний дим.
Ти кажеш, що пройшов і Крим, і Рим,
Але повісив меч, немов сокиру.
Я все доб'ю. Не вперше королеві
Змагатися. Хай омине жалоба,
Я подолаю все, не перша спроба.
Я зможу все. Із каменю та сталі,
Універсальна дорога деталь.
В моїх руках не чашка, а Грааль,
Мої слова - не пластик, а коралі.
Я атакую. Думай, мій корóлю,
Увесь цей біль, мов рис, перебирай.
Рабів і блазнів не пускають в рай,
Ти - теоретик, я же - практик болю.
Мотай бинти, кусай себе за хвіст,
Тримай престол (плюс, золоту корону).
І можеш прирости до цього трону,
Мій вічний муж, ти мій антагоніст.
Я втримаю. До речі, вже бувало,
Коли сама, у вічній мерзлоті,
Лишалася у чорній самоті,
Цього достатньо? Ні, цього замало.
Я народилась в серпні, королю,
Я - лев, за гороскопом та душею.
Не смію попросити і камею,
Чому так сильно я тебе люблю?
Бо ти - фігура. Без твоєї згоди
Ця гра не має сенсу, аж ніяк.
Можливо, лев - не кращий зодіак,
Можливо, я не маю більше вроди.
Але - хижак. Спочинь, сідай на міль,
Себе у щасті, сонце, переконуй.
Ось - супостат, ось військо звідусіль,
Залишся тут, шампанське відкорковуй.
7 січня 2025
Львів
(с) Анна Старко
#поезія@freskilviv
