📚 Міжнародні санкції простими словами🗣Ось уже більше 10 років ми так чи інакше чуємо про міжнародні санкції, зокрема в контексті запровадження їх проти москви. Але що вони взагалі собою являють, які бувають, як працюють, а головне – чому не працюють, про це мало хто розповідає. І от саме для того, щоб це розповідати, існує мій канал.
🚫Міжнародні санкції – інструменти економічного та політичного тиску, які країни чи міжнародні організації застосовують проти іншої країни, групи осіб або навіть окремих осіб, щоб змусити їх змінити свою поведінку.
Усього основних видів санкцій п'ять:➡️Економічні, які своєю чергою поділяють на:
- Торговельні (заборона експорту/імпорту певних товарів);
- Фінансові (заморожування активів, блокування доступу до банківських систем (заборона транзакцій), заборона на інвестиції);
- Технологічні (обмеження доступу до технологій та інновацій);
- Секторальні (обмеження для цілих галузей економіки).
➡️Дипломатичні:
- Розрив дипломатичних відносин;
- Виключення з міжнародних організацій.
➡️Військові:
- Заборона на продаж зброї або військових технологій;
- Обмежене або повномасштабне військове втручання.
➡️Персональні:
- Заморожування активів конкретних осіб;
- Арешт майна підсанкційних осіб;
- Заборона на в'їзд до певних країн;
➡️Спортивні санкції:
- Заборона громадянам і командам підсанкційної країни брати участь у міжнародних змаганнях.
📄Алгоритм запровадження санкцій досить простий: певна країна або особа порушує міжнародні норми або несе загрозу світовій безпеці, це змушує інші країни зібратися, узгодити конкретні види санкцій та механізм їх впровадження, а головне – створити повноцінну систему контролю за дотриманням обмежень, щоб їх не було дуже легко обійти. Після чого санкції впроваджуються, а порушник, у теорії, має відчути такий дискомфорт, щоб покаятись і змінити свою поведінку.
Але це в теорії, а на практиці
найважче у санкційних обмеженнях – це їх контроль та недопущення обходу санкцій, а схем для такого обходу не менше, ніж самих видів санкцій:
📶Паралельний імпорт/реекспорт: У країні, яка не приєдналась до санкцій, створюється компанія-посередник, через яку закуповується підсанкційний товар, змінюється маркування та документація про походження товару й кінцевого отримувача, або відбувається переробка товару для зміни його коду, після чого товар потрапляє до санкційної країни.
Яскравим прикладом цього є схема постачання мікрочіпів до рф:
➡️Спочатку чіпи експортуються до ОАЕ як "споживча електроніка";
➡️Перепаковуються та змінюють маркування;
➡️Відправляються до Казахстану як "запчастини";
✔️Потім потрапляють до рф як "побутова техніка".
💰Фінансові схеми: У нейтральних країнах створюється компанія-прокладка або використовується невеликий банк, через який проходять валютні розрахунки. Створюються паралельні платіжні системи, або обмін відбувається у криптовалюті, місцевих валютах чи на основі бартеру (ви нам нафту, ми вам чіпи...).
➡️І ось завдяки цим схемам, а головне тому, що вони постійно видозмінюються та вдосконалюються, санкції не працюють так, як мали б. Хоча існує ще такий інструмент, як вторинні санкції, який запроваджується проти країни або компанії, що допомагає обходити санкції, механізм їх впровадження та контролю ні на краплину не легший (треба визначити, чи навмисно санкційні обмеження порушуються, виявити точні схеми та механізми порушення, основних дійових осіб, змусити уряд країни-посередника здійснювати жорсткий контроль обмежень і ще багато чого).
❕Санкції – це механізм тиску, який працює виключно в довгостроковій перспективі і здебільшого тоді, коли якомога більше країн обирають варіант дотримуватися таких обмежень, на противагу гонитві за прибутком у допомозі їх обходу (підсанкційна країна платить за санкційні товари величезні гроші). Але в розрізі скорої зміни американської адміністрації і того, що єдиним видом санкцій, які ще не були запроваджені проти москви, залишається військова інтервенція, можливо, санкції й могли б стати швидкодіючим інструментом тиску
🇺🇸#термінологія 🇺🇦 POLITpedia 
