Кінець Америки буде «китайським»Поки в кожному першому телеграм-каналі продовжуються дискусії навколо політичних баталій у Південній Кореї, можна й трохи відволіктися на речі дещо приземлені, як от, до прикладу, а чи зможе в теорії нова
адміністрація Трампа «покласти Пекін на лопатки»?
Внутрішні зусилля США мають бути зосереджені на розбудові оборонної промисловості, захисті критичної інфраструктури від кібератак та реіндустріалізації, щоб мінімізувати хоча б якусь залежність від Китаю. А зовнішньополітична стратегія передбачає посилення співпраці з союзниками та об'єднаннями, як от AUKUS та Quad, а також координацію експортних обмежень, спрямованих на стримування технологічного розвитку Китаю
Пекін вже демонструє готовність відповісти на посилення тиску, включаючи тарифні та експортні заходи, а також посилення контролю над американськими компаніями, які працюють у КНР. І при цьому Пекін прагне зберегти «стратегічний спокій», щоб мінімізувати ризики надмірної ескалації, використовуючи тактику «ескалація задля деескалації». Наприклад, заходи у відповідь можуть бути точковими, спрямованими на компанії, тісно пов'язані з адміністрацією США, щоб підірвати її економічні аргументи
Крім того, Китай продовжує зміцнювати свої зв'язки з Європою, Японією та Індією, прагнучи нівелювати ефект американської стратегії щодо ізоляції Пекіна. Ще треба зазначити, що Пекін також використовує глобальні майданчики, такі як Давос з його щорічним світовим економічним форумом, для закріплення свого образу захисника глобалізації та альтернативного світового лідера, протиставляючи себе США, які, як стверджує Пекін, перебувають у стані закономірного занепаду
Особливу небезпеку, становить посилення американських альянсів в Азії, особливо військове співробітництво в рамках AUKUS та розміщення озброєнь у країнах Південно-Східної Азії. Це не лише посилює військовий тиск на Китай, а й загрожує його стратегічним інтересам у Тайванській протоці та Південно-Китайському морі. Пекін, ймовірно, продовжить розширювати свою військову присутність у регіоні, водночас пропонуючи економічне співробітництво країнам Південно-Східної Азії, щоб утримати їх від повного переходу на бік США
І, врешті-решт, китайці тут не блефують і дійсно в повному розумінні вищеописаних проблем Вашингтону. Втім, замість того, щоб безпосередньо провокувати США, Китай, ймовірно, буде прагнути використати їхні помилки, такі як надмірний тиск на союзників або непослідовність у політиці, щоб зміцнити свої позиції. Саме цей підхід дає Пекіну можливість грати на довгостроковій перспективі, уникаючи прямої конфронтації, але водночас розширюючи свій вплив поза Азією
А що можуть у висновку запропонувати Штати світу? Поки що здається, тільки той старий і зрозумілий, передбачуваний і все менш надійний світопорядок, де ризик виникнення подібних Китаїв, Іранів та Росій не тільки не зменшується, а зростає в арифметичній прогресії
🍷 UnRealpolitik 
