Сьогодні я закінчила свою історію у Baldur's Gate... І ЦЕ БУЛО НЕЙМОВІРНО! На початку цієї гри я навіть подумати не могла, що її всесвіт та особливо персонажі настільки мене захоплять... Мені просто не хотілося закінчувати гру та виходити з неї після проходження. Було відчуття, наче я прощаюся зі старими друзями та улюбленим містом. Звісно, за ті сімдесят годин, які я провела у грі, я доволі звикла до оточуючих персонажів. Однак, щоб настільки — я не очікувала! У фінальних сценах в мене була купа емоцій: від сміху до печалі. Кінець надто гарний та потужний, і зараз у мене навіть не вистачає слів, щоб описати все те, що я відчула, граючи в цю гру. Фінал у мене вийшов хороший (і це супер! Адже варіантів кінцівок десь біля шести, і звісно ж, є і негативні). Однак романтичні стосунки, які я будувала всю гру, просто розтрощилися. Кожен мій союзник пішов своїм шляхом, а моя персонажка Єнея знайшла нового кавалера. Це не відгук, не опис гри, а лише мої емоції від неї. Я у захваті й точно рекомендую її всім любителям настільних ігор, сюжетних, рольових, а також тих, у яких є багато варіантів вибору. Адже основний плюс цієї гри — як раз вибори, які супроводжують гравця на кожному кроці. Варіантів кінцівок взагалі близько дванадцяти тисяч, що справді дуже вражає. Можливо пізніше напишу повноцінний відгук, однак зараз мені треба відійти від емоцій)