Що хотів сказати автор?

https://drukarnia.com.ua/articles/maksim-dali-krivcov-lyubov-proti-nenavisti-ur5J8 Це був найважчий текст, який я коли-небудь писав. Морально важко. Цей нарис - це моя спроба роказати хто такий Максим Кривцов, хто такий "друг Далі", якого я знав і любив і який так само любив всіх хороших людей і котиків


#нарис

7 січня рік тому загинув відійшов у Вічність поет, фотограф, вірний син України, Людина, а також мій друг та наставник як бути Людиною та письменником — Максим Кривцов, він же для мене просто «друг Далі». Я радий, що знав його особисто, тому вирішив закарбувати спогади про нього у нарисі, але написати виключно ту інформацію, котру я знав про нього особисто.

Наставнику
Схрестивши ноги, сиджу
на пустому міражі надій осіб.
Смола тече крізь рану коло хребта,
Впадають руки на замерзлу траву,
а разом з ними — людська подоба.

Чи чує мене небо,
котре я збираюсь
проклинати?

Верховному ультрамариновому полю,
де пасуться вівці Божі буває колись
самотньо, коли отара тече за горизонт
із сонячним пастухом?
І небо знов стає тим небом,
що втрачає неповторні образи,
стає синонімом до ковдри та полотна?

Чи мріють зелені письменники
про досвідчених письменників?

Можливо.

Це якась секретна техніка
від козака до джури?

Не знаю, бо мало знаю.

Наставнику мій, скажи, у тебе був такий?
І скільки в нього було учнів?
А скільки учнів було в тебе?

З розбитим глеком ми всі йдемо у світ.
Зберем до купи цей ковчег?
На уламках будеш ти, Учителю,
на цеглинках.

БожеВільні вийшли на Нетфлікс, до речі. Раптом ви (як я) проїбали показ в кінотеатрі, а дивитися з піратських сайтів не любите

Ті мої друзі, які коли-небудь у мене ночували (або у яких ночував я), можуть пам'ятати, що на будильнику у мене замість стандартного рінгтона від Самсунг стоїть пісня, в якій м'який чоловічий голос співає у супроводі акустичної гітари. Людина, чий спів щоранку будить мене на навчання або роботу, зображена на фото згори. Це Денчик, мій колишній вчитель з гри на гітарі, ще тих часів, коли сам він був студентом, а я - учнем середньої школи.

На днях, зайшовши в Інстаграм, я побачив пост, із якого дізнався, що зараз Денчик служить в ЗСУ. Його дружина відкрила банку на поточні потреби взводу, який він очолює. Думаю, ви розумієте, до чого я веду. Залишаю вам посилання на пост і лінк на банку, привітайте Денчика зі святами від імені нашої дружної літературної спільноти.

З Новим роком, Денисе, дякую, що захищаєш нас. З Новим роком, любі, я вдячний, що ви всі досі зі мною 💘

​​Сьогодні день народження
Михайля Семенка

Народився 31 грудня (19 грудня ст. ст.) 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту Полтавської губернії.
Розстріляний 24 жовтня 1937 року в Биківні під Києвом.


МІЙ РЕЙД У ВІЧНІСТЬ — І

Гео Шкурупієві

Мис Святий Ніс, мис Фіолент, мис Айя,
«зачаровані» бухти і скелі —
лицем до океану сиджу я
і думаю про Корею.

Що значать консервні коробки
між урвищ цих і
кущів? —
Може, колись тут були тропіки,
а вглиб півметра —
рештки
віків.

Тепер, звичайно, звичні люди ходять
і недокурки зобачиш тут і
там,
тисячоліття ходили тут, і на споді —
когорти конквістадорів, що залишили руїни
брам.

Я славлю кожне на землі місце —
в ньому не тільки пейзаж —
пройде іще років двісті
і, може, тут
буде
гараж.

А в мої легені — свіжий
вітер,
глиби обвітривши магм,
вапняків.
І гойдаються на скелі віти
вічних
чагарників.

Так само сонце сходить
і захід сьогодні — в віках,
і мілійони ниток
зводить
цей блиск неба в огнях.

Я славлю одноманітні обрії —
вдивлялись віки поколінь,
вдивлялись очима
кобри,
прагнучи берега тінь,
і булькіт спокійний
моря —
вічне дихання у
млі —
от чому скрізь неповторна,
вічність в
житті
землі.

24.VI.1928. Севастополь

#наші20
#Семенко

трохи просвітництва вранці.

Ні, електронні книжки не йдуть видавництвам як бонус. Коли купуються права, то треба одразу узгоджувати і прописувати у договорах, на які формати ви купуєте права. І якщо права купили лише на паперову версію, то потім можуть піти роки, щоб докупити права ще на електронну або аудіо версію.

Від формату залежить і роялті (те, що отримує автор і за що живе — його зарплата). І так склалося, що роялті на книжки в е-форматі і аудіо вищі, ніж роялті на паперовий формат.

На електронний формат має бути зовсім інша верстка.

І якщо читачі хочуть, щоб кожна книжка була одразу у кількох форматах, то мають розуміти, що цим має хтось займатися. Якась хтося, яка має слідкувати за тим, коли закінчуються права саме на е-книжки і коли слід їх поновити, коли мають бути виплати, комунікувати із усіма платформами, де є офіційні електронні книжки. Тобто менеджер / менеджерка у штаті видавництва, яка займається лише книжками в е-форматі. А коли цих книжок в каталозі стає дуже багато, то, може, й не одна, бо хтось має займатися акціями (окрім всього).

А ще, якщо читачі хочуть акцій і новинок в е-форматі одразу із виходом паперових книжок, то мають бути хтосі, які ці електронні книжки промотують: купують рекламу у блогерів, налаштовують таргет саме на е-книжки, комунікують про акції, створюють контент саме про е-формати.

І я впевнена, що щось в цьому ланцюжку ще пропустила.

Ні, бонусом нічого нікому не йде. Але у нас так люблять знецінювати чужу роботу, що аж у чергу за цим стають.

Знаєте, у фейсбуці не найгірші меми

Знайшов сайт, на якому можна читати оповідання англійською, а в топі москалота. Ніколи такого не було, і от знову.

(Якщо хтось зацікавився, тримайте посилання на сайт)