Навздогін хочеться додати: це не новина, що переклад — професія невидима, та все ж.
Не можу говорити за всіх, звісно, але принаймні хороші й совісні перекладачі вкладають в книжку самих себе. Це не просто потицяти в кнопки — це власне переклад, вичитка, тоді ще одна вичитка, години, проведені в гуглі, щоб знайти відповідник одному нещасному слову, надсилання шматків тексту друзям із запитанням "Це ок звучить, бо я вже не розумію?", вичитка правок. Іноді боротьба з редактором за якийсь жарт, якого ніхто, може, й не зауважить, а іноді це радість від того, що ви разом знайшли хороший варіант. Це постійна перевірка відгуків в пошуку чогось про переклад, нерви, переживання, цілі тонни самокритики.
Переклад — це робота, так. Але з того, що я перерахувала, оплачується перекладачам лише безпосередньо робота з текстом. Вичитка правок, обговорення варіантів з редактором, постійний перегляд файлу — все це не оплачується. Я особисто роблю це не заради грошей, бо я маю ще одну роботу, і знаю, що це для мене привілей. Проте є багато елементів роботи з текстом, які існують не тому, що так треба, а тому, що перекладач хоче забезпечити якісну та хорошу історію, яка радуватиме читачів.
Але про хороший переклад говорять мало. Про нього говоритимуть здебільшого перекладачі або люди, які цікавляться мовами. Зате про поганий говоритимуть всі. Книжкові блогери, ваші друзі, учасники книжкового клубу, тіктокери, ваша тітка Таня, якій ви дали почитати книжку. Розбір хороших перекладів робити нецікаво, адже або вони такі класні, що бездоганно передають авторський стиль (і тут ми хвалимо автора), або вони чимось виділяються, мають якісь оригінальні перекладацькі рішення (а в цьому випадку не всім таке сподобається). Однак поганий переклад збурить цілий шквал обговорень. Важливо: я не намагаюся прибіднитися, типу ой-йой, перекладачів ніхто не бачить, пожалійте нас. Просто останнім часом ми говоримо про переклад багато, і це добре. Але хотілося б частіше чути і щось хороше.
Я не кажу замовчувати помилки чи хвалити перекладачів за щось базове. Але варто також пам'ятати, що за книжкою стоїть ціла команда людей. Може бути таке, що редактор взяв і переписав майже весь переклад і викривив сенс. А може бути таке, що він навпаки покращив безнадійний текст. В обох випадках вся увага піде на перекладача, і я дуже сподіваюся, що з розвитком ринку ми будемо більше говорити про те, що книговидання — це комплексний процес, де залучена не одна людина. Звісно, тут ще дуже впливає неабиякий бум на цьому ринку і бажання видавати книжки якомога швидше, але це вже геть інша тема.
До чого я веду? Якби ж то я знала. Розумію, що не всі можуть порівнювати оригінал з перекладом, але якщо ви читаєте книжку і помічаєте, як вдало перекладач впорався з текстом, напишіть про це. Похваліть перекладача у відгуку, бо це обговорення перекладу має працювати і в обидві сторони. Хоча хороший перекладач і є лише тінню автора, але він не має бути повністю невидимий.
#omc_translation
