Про любов і сенс життя Учень прийшов до мудреця і запитав: — Учителю, що робить життя осмисленим? Чи є сенс у любові, якщо вона приносить і радість, і біль? Мудрець посміхнувся і запропонував учневі прогулятися до саду. Вони зупинилися біля троянди, що тільки-но розпустилася. Мудрець запитав: — Що ти бачиш? — Прекрасну квітку, — відповів учень. — А тепер спробуй зрозуміти її сенс. Учень замислився і сказав: — Вона цвіте, щоб радувати око, дарувати красу. Але квітка скоро зів'яне, тож хіба в цьому її сенс? Мудрець кивнув і відповів: — Троянда розквітає не для того, щоб жити вічно, а щоб розкрити свою сутність. Вона цвіте, бо це її природа. Так само і любов. Вона не лише для радості, але й для зростання. Вони продовжили шлях і підійшли до сухого дерева, що стояло самотньо. Учень запитав: — Але що ж тоді з цим деревом? Воно мертве. Який у нього сенс? Мудрець усміхнувся: — Це дерево колись давало тінь, плоди, прихисток. Воно виконало своє призначення. І навіть тепер, стоячи сухим, воно вчить нас: сенс не в тому, щоб не зазнавати змін чи втрат, а в тому, щоб у кожній миті життя бачити можливість дарувати себе світу. Любов, як і дерево, живе доти, доки ми її пам'ятаємо і віддаємо. Учень задумався, і тоді мудрець додав: — Пам’ятай, сенс життя – у любові, яка дозволяє нам стати більшими за власний біль, вийти за межі себе і знайти красу навіть там, де її не шукають. Публікацію для вас підготував Владислав Суковатий🌻💙💛 Приєднуйтесь та поширюйте наш канал: https://t.center/viktorfranklukraine