Про любов і сенс життяУчень прийшов до мудреця і запитав:— Учителю, що робить життя осмисленим? Чи є сенс у любові, якщо вона приносить і радість, і біль?
Мудрець посміхнувся і запропонував учневі прогулятися до саду. Вони зупинилися біля троянди, що тільки-но розпустилася. Мудрець запитав:
— Що ти бачиш?
— Прекрасну квітку, — відповів учень.
— А тепер спробуй зрозуміти її сенс.
Учень замислився і сказав:— Вона цвіте, щоб радувати око, дарувати красу. Але квітка скоро зів'яне, тож хіба в цьому її сенс?
Мудрець кивнув і відповів:— Троянда розквітає не для того, щоб жити вічно, а щоб розкрити свою сутність. Вона цвіте, бо це її природа. Так само і любов. Вона не лише для радості, але й для зростання.
Вони продовжили шлях і підійшли до сухого дерева, що стояло самотньо. Учень запитав:
— Але що ж тоді з цим деревом? Воно мертве. Який у нього сенс?
Мудрець усміхнувся:— Це дерево колись давало тінь, плоди, прихисток. Воно виконало своє призначення. І навіть тепер, стоячи сухим, воно вчить нас: сенс не в тому, щоб не зазнавати змін чи втрат, а в тому, щоб у кожній миті життя бачити можливість дарувати себе світу.
Любов, як і дерево, живе доти, доки ми її пам'ятаємо і віддаємо.Учень задумався, і тоді мудрець додав:— Пам’ятай, сенс життя – у любові, яка дозволяє нам стати більшими за власний біль, вийти за межі себе і знайти красу навіть там, де її не шукають.
Публікацію для вас підготував Владислав Суковатий
🌻💙💛 Приєднуйтесь та поширюйте наш канал:https://t.center/viktorfranklukraine
