Тримай мене. Благаю, не відпускай моєї руки - Зрадлива поверхня реальності стає все дедалі тоншою. Тільки тримай мене - хай би навіть згасли зірки, Хай тектонічні плити ламалися б крекерами молочними. Тримай - навіть після команди "Екіпажу покинути корабель!", Тримай, коли аварійні радіостанції замовкнуть приречено, Міцно тримай - посеред цього засніженого "ніде", Впродовж цього гіркого "ніколи" - болючого, ніби картеч. Тримай мене зараз - коли ген ненависті став домінантним, Коли я так звично-жадібно захлинаюся люттю власною, Тримай мене генами своєї любові, наче кицька м'якими лапками, Не дозволяй розчинитися у порожнечі, не дай мені в неї впасти. Тримай. Хай багряне безумство - близьке, звабливе. Тримай. Хай би світ, хай би Всесвіт - стали іржавими чи вогненними. Тільки тримай - бо вже надто обвуглені мої крила. Тримай мене, заклинаю. І сама - тримайся за мене. #мулікпише Передзамовити збірку поезій "Базальт": https://www.belkabook.com/product/bazalt-vasyl-mulik/ Особиста сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/ Авторська сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/ Інстаграм: https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d