Тримай мене. Благаю, не відпускай моєї руки -
Зрадлива поверхня реальності стає все дедалі тоншою.
Тільки тримай мене - хай би навіть згасли зірки,
Хай тектонічні плити ламалися б крекерами молочними.
Тримай - навіть після команди "Екіпажу покинути корабель!",
Тримай, коли аварійні радіостанції замовкнуть приречено,
Міцно тримай - посеред цього засніженого "ніде",
Впродовж цього гіркого "ніколи" - болючого, ніби картеч.
Тримай мене зараз - коли ген ненависті став домінантним,
Коли я так звично-жадібно захлинаюся люттю власною,
Тримай мене генами своєї любові, наче кицька м'якими лапками,
Не дозволяй розчинитися у порожнечі, не дай мені в неї впасти.
Тримай. Хай багряне безумство - близьке, звабливе.
Тримай. Хай би світ, хай би Всесвіт - стали іржавими чи вогненними.
Тільки тримай - бо вже надто обвуглені мої крила.
Тримай мене, заклинаю. І сама - тримайся за мене.
#мулікпише
Передзамовити збірку поезій "Базальт":
https://www.belkabook.com/product/bazalt-vasyl-mulik/
Особиста сторінка Фейсбук:
https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/
Авторська сторінка Фейсбук:
https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/
Інстаграм:
https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d