моя мрія це детальні референси з кожним персонажем аркейну в кожному їх аутфіті тому що передивлятись сцену де екко вибивають зуби покадрово заради скріншоту набридає дуже швидко
джунхьоку з хан союн абсолютно не легше ніж з докчою. можливо, навіть ще важче... вона це гострі куті, клацаючи зуби на будь яку небезпеку та нестримана лайка вдогонку. і вони в цьому схожі. вони просто багато в чому схожі, насправді. він був зліплений та вимальований в деталях саме її руками. от і як вловити, які частини повністю належать йому, а що сліди союн залишені випадково. вони чудово розуміють одне одного без слів, знають свою власну ціль, бачать ціль іншого і мають достатньо мовчазної солідарності одне до одного не відволікатися. кому як не їй, окрім докчі, він довірить вразливість свого чесного бажання нарешті померти з кінцями, коли вона й так все знає. навіть більше з деякими спогадами сп. джунхьок впевнений, що вона не бреше , коли каже, що зруйнує його. іншого роду, зрозумілий лише їм двом, але комфорт та відрада
violent in their care for each other but full of affection anyway
джундокі це blood upon the snow джунхьок як гаряча кипляча кров від котрої не відмитись фізичне нагадування за усю різанину та потребу в насиллі потребу пролиття цієї крові щоб відчути себе живим докча як кусаючий холод... приносить тобі оманливе відчуття спокою перед тим як завести до неминучої загибелі та заховати в сніг від світу навколо разом вони як чистий символізм постійних жертв різкий та страхітливий контраст але так схожі насправді red on white white on red я наслухався хозієра і конкретного пояснення не буде you just gotta feel it
