Біль, якого нема (2007 чи 2008 рік?) Вже сонце тендітно шепоче Промінням ласкавим своїм, Вже листячко бруньки лоскоче А біль обертається в дим. Туманом білявим він впаде На зорі ласкавих очей, Над буйним проллється він садом, Вбере в себе смуток ночей. Згорить він на вогнищі світу І втопиться в хвилі зітхань. Кружлятимуть в світлі, як діти, Мільйони чудесних бажань. Думки проростуть із кайданів, Звільняться від мороку ночі, Час радості скоро настане, Розкриються чари пророчі!