Перш ніж запостити наступні пару відгуків, хочу трохи розповісти про сучасний піджанр горору, дуже відомий і популярний на Заході і трохи менше - у нас. Йдеться про кріпіпасту, один з найбільш органічних і живих способів розповісти історії, що лякають - бо, по суті, ці жахачки мають на меті створити відчуття, що розповідь не вигадана, а реальна👻 Дуже простими словами - це страшні історії, які викладають звичайні користувачі на спеціальних форумах і які часто ніби-то трапились з ними або з їх знайомими, хоча не обов’язково вписуватись у ці рамки. Іноді їх пишуть письменники, іноді це просто перекази міських легенд, іноді це навіть не великі тексти, а коротенькі дописи-чутки. Іноді вони стають книжками або фільмами. Наразі є кілька великих тредів на Reddit’i, де кріпіпаста публікується цілеспрямовано, хоча зʼявлятись такі історії досі можуть будь-де в мережі. Походять вони взагалі ніби як зі спам-листів, що розсилались імейлом на зарі вільного розповсюдження інтернету. 💀 Першою офіційно відомою кріпіпастою вважається історія про Печерного Теда (2001) - чоловіка, що досліджував місцеву печеру із приятелем, коли раптом почали відбуватися дуже дивні і моторошні речі. Історія написана у вигляді низки дописів, частина з яких ніби як є уривками з щоденнику, який він вів під час дослідження. Там навіть є кілька фото, щоб довести правдивість історії. І завершується вона кліфгенґером, ніби натякаючи, що скінчилось все дуже погано для автора. 🔪 За іншими джерелами, історія кріпіпасти почалась у 1997 році з міської легенди, коли техаський журналіст виклав допис про чорнооких дітей, які або приходять вночі до будинку і просять їх впустити, або зʼявляються десь обіч малолюдних дорог. Є купа варіантів розвитку подій при зустрічі з цими персонажами, але ніколи нічим хорошим це не завершується. 👹 А ще, саме кріпіпаста породила таких відомих персонажів, як Слендермен і Момо. 🕯 Але якщо рання кріпіпаста майже завжди була умовним фольклором від невідомих авторів, більш серйозних масштабів все почало набирати у 2015, коли автор веб коміксів Кріс Страуб опублікував історію під назвою Свічкова бухта - про неіснуючий дитячий телесеріал, у якому була купа тривожних епізодів. Це була перша кріпіпаста, що стала книгою (щоправда, вийшла самвидавом у збірці з низкою інших історій), а згодом і серіалом під назвою Нульовий канал. Після цього, кілька інших досить моторошних кріпіпаст також вийшли друком як книги, і одну навіть перекладено українською - на неї сьогодні буде відгук🙂 А у 2023 році вийшов фільм жахів під назвою «Кріпіпаста» - про чоловіка, що опиняється у моторошному будинку, і щоб вибратись, має передивитись купу моторошних і тривожних відео. А у вільному доступі почитати такі історії можна на сайті https://www.creepypasta.com або у Реддіт-тредах типу r/NoSleepCommunity (їх там дуже багато, але це один з найпопулярніших). А отут є невеличкий гайд по написанню власних історій у цьому жанрі. #темнатеорія