Маленька лялька лежить у вікна Душа її плаче в руках відьмака Хоче душа повернутись назад Знову забитись в хазяйки грудях Йшов день може й рік можливо і два В темноту продовжує дивитись вона Хто врятує шмат шкіри кольорових  ниток Коли сама вона не здатна крок В один із звичайних сонячних днів Торкнувся легенько хтось рукою її З нічого він душу в грудях створив Меленький хлопчик посеред буденності днів І раптом груди знову чують тепло О чудо звідки взялось воно ? Світ знову фарби свої набува А лялька помалу серце своє відчува У казки цієї скінчився сюжет Всі раді щасливі так в чому біда? делема ось в чому друзі мої Темнута в серці ляльки не стерлась во вік...