🔟 Зазвичай числівники записують цифрами — це лаконічно, наочно й зрозуміло. Але є кілька випадків, коли числівник варто написати словами. * * * 🔸 Якщо числівник опинився на початку речення (найчастіше це дати), може виникнути непорозуміння: 3 легко переплутати із  З, 1 — з І, 6 — з б. Краще або написати його словами, або перебудувати речення так, щоб він переїхав куди-небудь у середину. 🔸 У ділових документах і художній літературі, зокрема в прямій мові, числівники до десяти рекомендується писати словами, особливо якщо вони в непрямих відмінках — так читачеві «вхопити» їх зв’язок з іншими словами в реченні. Журнал «Нью-Йоркер» любить писати словами взагалі всі числівники. 🔸 Якщо речення містить конструкцію з інверсією: «до АЗС ще кілометрів дванадцять», «тато приніс штук десять апельсинів» тощо. Якщо писати такі числівники цифрами, виникає дисгармонія: інверсія передбачає приблизність, а цифри — точність.  🔸 Якщо в реченні два числівники опинилися поряд — наприклад, «12 100-метрових лайнерів». Неуважний читач може подумати, що лайнери 12100-метрові. У такому разі краще або «дванадцять 100-метрових лайнерів», або «12 стометрових лайнерів». 🔸 Ще один випадок — коли однорідні поняття записані за різними правилами. Наприклад: «У Києві 10 адміністративних районів, у Харкові — дев’ять, а у Львові — шість». Начебто все як слід, але виникає те, що перекладачі називають інконсистенсі, — непослідовність. У такому разі потрібно вибрати якийсь один спосіб і застосовувати його уніфіковано. #редагування