Щезник (також відомий як "
Той, Хто в скелі сидить") - хтонічний дух у гуцульскій міфології. Ймовірно, уявлення про Щезника походить від міфо-релігійного образу Рогатого Бога Смерті. Так назви "Щезник" і "Той, Хто в скелі сидить" вказують на певну прихованість, здатність бути незримим, щезати, подібно таким теонімам Бога Смерті як
Аїд (грецьке ἀϊδής - "Невидимий") та Ґрімнір (давньоісл. Grímnir - "Маска"). У етногенетичному міфі Щезник є Предком гуцулів (пор. з етногенетичними міфами інших народів, де Бог Смерті є і Пращуром - Ерлік у тюрків, Вотан у германців, Яма у ведичних аріїв).
Цей дух часто описується як наділений зооморфними атрибутами (роги, хвіст) гравець на флоярі, який співає про своїх кіз (скот як символ людських душ).
Зв'язок Щезника із хтонічно-акватичним простором підтверджується також і фольклором, якому відому легенди про вигнання святою водою Щезника з гірських ущелин до озер/боліт.
ЯВ