Туманом накриває вулиці,
Як і накриває всі мої спогади.
На жаль,все забувається,
Але не забуваються її дотики,
Не забуваються її слова,
Її емоції.
Забувається все,
Це теж колись забудеться.
Одного дня ми зустрінемося
на перехресті,
В чужій країні.
Вона спіймає мій погляд,
Але ми обидві зробимо вигляд,
Що нічого не було,
Вигляд,що ми обидві все забули.
А може це буде й не вигляд.
Може дійсно нічого не було.
Було літо,
Була осінь
Не більше
Були зорі,
Було багаття
Не більше
Були річки,
Поля
Але не більше
Були пісні,
Були вірші
Не більше
А чи була вона?
(Не знаю)
#вірш