Туманом накриває вулиці, Як і накриває всі мої спогади. На жаль,все забувається, Але не забуваються її дотики, Не забуваються її слова, Її емоції. Забувається все, Це теж колись забудеться. Одного дня ми зустрінемося на перехресті, В чужій країні. Вона спіймає мій погляд, Але ми обидві зробимо вигляд, Що нічого не було, Вигляд,що ми обидві все забули. А може це буде й не вигляд. Може дійсно нічого не було. Було літо, Була осінь Не більше Були зорі, Було багаття Не більше Були річки, Поля Але не більше Були пісні, Були вірші Не більше А чи була вона? (Не знаю) #вірш