Завжди поет, але ніколи не поема Присвячую рядки кожному стовпу Відкриваю своє серце в римах Але комусь, ніколи не скажу
Завжди художник, ніколи не картина Акварельні плями на пустому полотні Всі нареси і начерки зкомкані і зірвані Бажаю, щоб всі твої безбарвні почуття залишились в тобі
Завжди фотограф, фотографія – ніколи Безкрає небо і плодами засипані сади Поглянь, який прекрасний світ без твого болю Фотоальбоми із тобою у мене в голові
Завжди співак, ніколи не чув пісню Будь то джаз, чи техно, чи навіть рок-н-рол Почуваюсь бас-гітарою, яку не чують Хоча роблю удвічі більше за нас двох
Завжди думаю, але ніколи не є думкою Ні ранішньою, ні тою що вночі У голові складаю пазли із твоєю блузкою Але хотілось би відчути, тепло належної душі
Завжди "люблю", ніколи не "кохаю" Напевно, найжорстокіша із строк Зате правдива, точно знаю Кохання загублене поміж зірок
я влаштовую МАСШТАБНИЙ вечір запитань тут. да. ‼️вечір цієї неділі, 22:00! всі хто мають свої питання пишіть мені в приватні @xrnlly, я вас зроблю адмінками на цю тусовку. ви репостите, новина шириться всім інтернетом, сюда має прийти купа людей і все чіназес
максимальний репост шоб всі знали що сюди треба прийти. нєважна хто ви і чи ви мене знаєте, чи в яких ми стосунках, приходьте!
