Ти підіймаєш очі, а замість зірок лише темні хмари
Тобі говорила історія: хто вірить - в того і є справжні чари.
Гороскоп будь-хто прочитає, та й і тести вкажуть на правильне місце
Проте ніхто, окрім тебе, не знає, куди веде твоє тебе серце.
Ти шукав всюди правду, знавши: вона не лежить на дні у бутилці
Ти завжди вирізнявся: дививсь прямо, а не на кумирів потилиці.
Хтось сміявся: нелегко довести комусь простому
Що зірка твоя - не пилинка на склі шкільного телескопу.
Від сірості й ліні інколи стає дурно:
Далеко не всіх вабить розповідь про кільця Сатурну.
Тож йдеш наодинці, слідуєш за шляхом чумацьким
Шлях до мрії заплутаний, знов повзеш навпомацьки...
Задачі замість друзів. Вигравав олімпіадки за олімпіадками
Усміхався на турах, потім заїдав сльози шоколадками
Хтось сміявся: ах ти, а платять в рази більше програмісту.
Немає де зрізати шляху на дорозі до зірок тернистій.
На руках краплі крові, на підлозі розбиті кубки
Не врятують медалі, коли опускаються руки
Швидше, сильніше, навіть на вчора, вночі не за розкладом,
За усмішкою не бачать, як руки дрижать не від холоду.
Друзі, зніміть же сарказму задухливі маски
Тільки так можна вибратись з темної пастки.
Так ми інші, сильніші, та інколи в нас розум падає в днище
Навіщо дорікати за те, що дивишся не в Землю, а вище?
(С) я
Переклад з оригіналу (російської) by
@diana_zazubyk
