літаки

Українська еміграція зібралася в кафе
Їм набрид старезний Захід і тому всі під-шафе
Я дивлюсь у твої очі, бачу їх - щасливий день
І ти соковито в рота відправляєш цей пельмень

Борщ деруни сметана млинці
Українську їжу не бояться гаманці
борщ деруни сметана млинці
Борщ деруни сметана млинці

Українське кафе десь посеред Канади
Ти забудь про файний мейк бо всі вуса у сметані
Хай чарки‌ дзвенять, лиш встигайте наливати
Покажи місцевим як потрібно святкувати


Канадський тролейбус це не київське метро
Ми у ньому цілувались але це було давно
Тут лише скляні висотки і романтики нема
Я тобі її влаштую але після буряка


Борщ деруни сметана млинці
Хрін на вусах ми їмо холодці
Борщ деруни сметана млинці
Шуба з оселедцем закрутилися в кільці

Ти водила класні тачки, я водив тебе в кіно,
Ти пронесла в зал оладки, ну і я запав на то
Деруни замість попкорну, ми дивились бойовик
А на половині фільму дістаєш цілий шашлик

Чорне то ікра, червоне теж ікра,
Зараз найскладніше це підвестись з-за стола
Треба тепер якось пережити цей день
Поки не перетравиш останній пельмень

Борщ деруни сметана млинці
Хрін на вусах ми їмо холодці
Борщ деруни сметана млинці
І ніякого фастфуду, це обіди без фігні

Ми наїлися від пуза і я більше не хочу
Ти не можеш встати з ліжка, ну а я вже майже сплю
Ледве все застілля ми запихали в таксі
І на чайові воділі залишаєм голубці

Борщ деруни сметана млинці
Хрін на вусах ми їмо холодці
Борщ деруни сметана млинці
І на чайові воділі залишаєм голубці

When the world did break apart
We went on to play our part
By the rule of dreaded time
Those who fly fast can survive

We're the crew of Trimotor
Last trade flyer in the world
Made of scrapyard steel and ply
Yet a pleasant one to fly

We are flying back and forth
From High Ridge to Alva North
Full of spice, carob and tea
Weathered, battered, drunk and free!

We're the crew of Trimotor
Gunner girl Eleonore
Ernest commanding our feats
And me working at the sticks

Three engines, all almost new
We wind up and start anew
Grand Control, we're taking flight
Into desert's cloudless night

And we haul to Burning Pass
A stop full of cards and gas
But we won't touch any rum
All night planning our next run

We're the crew of Trimotor
And we're tired from the haul
As I'm charting last flight legs
My mates sleeping at the deck

We're the crew of Trimotor
Last trade flyer in the world
Made of scrapyard steel and ply
Yet a pleasant one to fly

We are flying back and forth
From High Ridge to Alva North
Full of spice, carob and tea
Weathered, battered, drunk and free!

Ці дні кошмарно короткі
Ці букви страшенно дрібні
Ці зорі невмовно холодні
Ці думки страшенно малі

Ці хвилини занадто короткі
Ці хвилини закороткі
Закороткі
Короткі
кртк

02.05

Я всі вірші з кінця починаю
А попереду - правки й закреслення
"Не опишу що відчуваю,
Проте зможу зробити креслення"

Ми не знали віршованих розмірів,
І тим паче стандартів і допусків
Ми писали нескладно, як знаємо
Оформляли нехитрі ці роздуми

Слово вийшло із книжки на вулицю
І губилось, раділо, сміялося,
Римувалося там де римується,
Від учених старанно ховалося

Без задухи, конспектів, лекторіїв
Повторяєм класичні помилки
Скільки раз пережита історія
Ми її перескажем по новому

20.04.24

Above the cloud layer
It thunders and displays up
A razing flame and steam and leaking gas
A shakey built gondola
Tanks of water and coal
And an unyielding spirit to advance!

A fire-spitting skyship
It's reckless and it's frightening
It's shooting flames and whizzing through the air
A fire-spitting skyship
All thunder and no lightning
It's speeding up and not will not come to halt!

Their pilot Nigel Thromple
Grips firmly to the throttle
And burns the rocket boosters till they pop
Before this first voyage
He barely had mileage
But offsets that with courage and moustache

A fire-spitting skyship
It's reckless and it's frightening
It's shooting flames and whizzing through the air
A fire-spitting skyship
All thunder and no lightning
It's speeding up and never gonna stop!

Their navigator Mitchell
In nest above the kitchen
With mended telescopes and sketchy maps
He's got nothing to lose
He's always full of booze
And dwells in an abandoned cabooze

A fire-spitting skyship
It's reckless and it's frightening
It's shooting flames and whizzing through the air
A fire-spitting skyship
All thunder and no lightning
It's speeding up and never gonna stop!

The captain Baron Cray
His mansion in decay
But full of steam doohickeys and inventions on display
He sold all his vineyards
For fine helium pumps
And built a crew of madlads and bravehearts

A fire-spitting skyship
It's reckless and it's frightening
It's shooting flames and whizzing through the air
A fire-spitting skyship
All thunder and no lightning
It's speeding up and never gonna stop!

Above they roam together
Despite their debts or weather
And break some records (but sometimes teeth too)
The ultimate challenge
Of their whole campaign -
A lifetime dose of glory and champagne!

A fire-spitting skyship
It's reckless and it's frightening
It's shooting flames and whizzing through the air
A fire-spitting skyship
All thunder and no lightning
It's speeding up and never gonna stop!

In your eyes
Steel and speed
Glassy walls
Shattered dreams


You are made for flying
Whatever you're trying
The cosmos inside you is calling
For greater heights

Those radial motors
Don't like sitting on ground
They are built for flying
Not for lying around

Tear that airframe down
And rebuild it again
Clean each bolt, don't let down
Cause' no pain means no gain

Even if you did try it
Sitting low to the ground
You are made for flying
It's buried deep in you heart

Those who designed this world
They were so wise, why not
Then why they built the sky
If not for us to fly

Roaming through
The burstling skies
You've got what it all takes?

Rushing up
Through rolling clouds
It's time to up the stakes

The air life 's a bumpy ride
With storms, stalls and retries
But I believe you have it all
To make it home alive

You are made for flying
Whatever you're trying
The cosmos inside you is calling
For greater heights

You are made for flying
One of skyfaring few
Should never stop trying
Because sky waits for you

Because sky waits for you...

2020/2022

ПІСНЯ ПРО НЕБО

тій, що боронить

Відклади паперовий літак,
Недороблені бальзові планери.
Ніби щойно були дітлахи...
Та ми знову ними не станемо.

Розпиши візерунком карбон,
Замалюй гуртківські емблеми,
Підготуй свій гоночний дрон,
Налаштовуй антени.

Наспіх задута модель
Камуфляжем з балончика
Де висів з камерами підвіс
Бомб заточені кончики.

Хай пробачить мені FAI,
Що порушим всі правила,
Підготуй всі борти під бої...
Буря крила розправила.

Вчора на стадіоні ганяв
Між чекпойнтами і воротами,
А зараз ти поміж хмар
Стежиш за ворожими ротами.

Окуляри і бронежилет:
Новий стиль моделіста.
Кожній падлі що суне на нас
Забиватимеш двісті.

За життя, перекинуте дном
За кожну перервану гонку
За кожне дитя що хотіло літать
За мрії, пóдрані осколками
За пісні що не встигли зіграть
За юність під чорними хмарами
Щоб як згине останній орк -
Пересісти нарешті за планери

І тоді по команді "Злітай!"
В світ де вільно і тепло...
Заспівай мені, заспівай,
Пісню про небо
Заспівай мені, заспівай
Пісню про небо

Легенди вірні, а як ні - прорвемось,
Я ставлю ставку і стартую знов:
Чергую рими, ніби передачі,
Моя дорога - текст, а паливо - любов!

Я з орігамі роблю зорельоти
Пряду холсти з трамвайних проводів
Поставлю кому й входжу в повороти
Ловлю заноси - з ними веселіш!

Вагони слів, вантажені й порожні,
Нанизую на колії - рядки.
З своїх чернеток, ніби з сортувальні,
Збираю строфи, наче поїзди.

Під рев моторів вигаданих марок
Питання ставлю вороху листків:
Чи піде вверх ця магія польоту?
Чи вдасться в цей раз зкерувати спів?

З усіх фігур і нарисів польоту
Я виділю складнішу із задач:
Рух неперервний ємко зобразити
Дискретним спектром штучних передач!

30.07

опори зриває примарами
ми заперті в оковах бездій
думки змішалися з хмарами
і кажуть уламку надій:

Злого ніколи не буде
Добра не дождешся ти теж
Твоя епоха - ніколи
Чи ти віршів ще складеш?

Нам на місці сидіть остогидло
Як не нам йти на передові,
Хай за димом вже Сонця не видно
Я його намалюю вгорі!
26.03

Літаю
Здраствуй, мамо. Я пішов з піхоти вже як рік.
Ти пам'ятаєш. Тоді у шмаття рвали всіх
Нарешті з пекла витягли, і кров відмили в бані
Мамо... Я у п'ятому океані.

Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Мій винищувач могутній вгорі хмари розтинає
Мамо, я літаю, втік нарешті з м'ясорубки
Мамо... Від серця є лише обрубки.

Цього ранку захолола кров у судинах
База зве четвертого. Сьогодні п'ятий виліт.
Поплескаю свій "МіГ" по крилу, мов останній раз
Сіда в тісну кабіну. І тисну газ.

Поряд "Сушки" злітають у захмарене небо.
Сонця тут не побачити, та і без нього лиш пекло.
Зверху видно, як горять танкові частини
Мамо... Я міг отам горіти з ними...

Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Мій винищувач могутній вгорі хмари розтинає
Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Що принесе небо?... Того ніхто не знає.

Лише вчора дітьми сиділи за трафаратами
А зранку брата мого додолу зняли ракетою
На горизонті ширяють ворожі літаки...
О, мамо... Дай Боже сили повз них пройти...

Я зараз згадую чогось любу свою сестричку
Як проводжаючи, в'язала мені темно-синю стрічку.
Вже вивів командир свій план нам на планшетку
Рукою з стрічкою я міцно трима гашетку.

Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Мій винищувач могутній понад хмарами ширяє
Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю...
Я про тебе пам'ять вічно у своїм серці тримаю.

Нас засікли, кулі обшивку прошивають.
Замок. Ракета. Ескадрильї стрій ломають.
Летять гострі уламки. Падає каркас літака.
Мамо... Я щойно вбив того юнака...

Лечу між спалахів. "Нуль-четвертий, мене пібдито!"
Крило мого напарника стає немовби сито.
Він тікає, крила крають зенітні пости
Веду вогонь, та його вже не спасти...

Мамо, я літаю, мамо, мамо я літаю
Мій винищувач могутній Батьківщину захищає
Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Кожен день, немов у пеклі, на землі брати згорають...

Янтарним полум'ям горять наші резервні сили
Най ворожі літаки півполка нам уже скосили.
У брифінгу через один стоять пусті стільці
Згинули... Чи стане нас літати по весні?

Я на прицілі. Гарують двоє на шести.
Двадцять дев'ятий МіГ ще може мене нести
Мені вирвали кіль, і обскубали елерони
Та тримаюсь! Йду за свої кордони.

Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
По крилу мойого МіГа світле полум'я гасає
Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Бачила б як моє серце тут шалено калатає...

Кручу бочки. Маю тих двох знести.
Зенітки чекають, треба лиш тих донести.
Співа гармати, до супостата летить ракета
Іскра. Момент. Пішов до раю чи до пекла.

Мій МіГ трясе, чиїсь кулі колотять закрилки.
На руці кров, вітер зрива обшивку
Ледве лечу, несусь, палаючи, крізь нічку
На рукаві у крові темно-синя стрічка.

Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Мій винищувач шалений до глісади догорає
Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Чи долечу завтра?... Цього вже ніхто не знає...

Розгерметизовано. В кабіні лиш стогін вітра
Чутно, як кашляє наскрізь пробита турбіна.
Земля вже близко. Шасі випускаю долу.
Ще зовсім трохи. Зараз чи вже николи.

Легенький поштовх. Земля. Триматись немає змоги.
Підігнулись шасі, та й у мене вже ватні ноги.
Іскри летять, свій літак ледве зупиняю
Я ще живу... Мамо! Я літаю!

Мамо, я літаю, мамо, мамо я літаю
Мій винищувач могутній Батьківщину захищає
Мамо, я літаю, мамо, мамо, я літаю
Що принесе небо?... Того ніхто не знає.

-2018
^див. Ком^

Салют, господа литераторы!

Завершилось голосование по первому альманаху, и мы готовы представить вашему вниманию победителей!

Больше всего читателям понравился стих "Мы" за авторством Насти. На втором месте с одинаковым количеством голосов - "Einheit" Лёши, "Солнышками будьте" Ксю, "Танки" Генриха и "Строгий совет" Насти.
С отрывом в два голоса побеждает иллюстрация Маши "Astronautin". Второе место на конкурсе иллюстраций заняла Татьяна с работой "Нездійсненна мрія".
В номинации "Проза" первое место так и не смогли поделить Дмитрий и Генрих с рассказами "Три трупа под луной" и "Цена урока". На втором месте - "Отчаяние" Илариона.
Также Дмитрий получает приз "Лучший чтец", второе место - Мигель!

Авторы будут награждены печатными экземплярами альманаха, памятными значками и фасованным керобом.
Если вы хотите приобрести альманах себе или близким на полку пишите Насте @meledir до вечера 22.02.2022

Награждение победителей, выдача выигранных и купленных альманахов состоится на очной встрече в начале марта.

я лечу низько як екраноплан
цілі не бачу хоча бачу план
мій дальній берег сховався в туман
у навігації чорний екран

я йду транзвуком - чи курс вірно дан?
а як зіб'юсь - то зжере ураган
немов за гілку держусь за штурвал
як відрізнити думки від програм?

20.02.22
#подражаніє - 3

Доброго времени суток, господа литераторы!
Свершилось - недавно был закончен долгожданный первый Альманах! Наконец-то вы можете выбрать, кто из авторов иллюстраций и произведений получит от нас заслуженные вкусняшки, сувениры (и славу)!

А высказать свою оценку вы можете в нашем честном и справедливом опросе. Форма открыта до 13.02.2022.

Сам же Альманах вы можете прочитать здесь.

Это маленький шаг для синдикатовца и большой прыжок для всего "Синдиката"! И мы надеемся, что наш первый Альманах станет далеко не последним...

Ти підіймаєш очі, а замість зірок лише темні хмари
Тобі говорила історія: хто вірить - в того і є справжні чари.
Гороскоп будь-хто прочитає, та й і тести вкажуть на правильне місце
Проте ніхто, окрім тебе, не знає, куди веде твоє тебе серце.


Ти шукав всюди правду, знавши: вона не лежить на дні у бутилці
Ти завжди вирізнявся: дививсь прямо, а не на кумирів потилиці.
Хтось сміявся: нелегко довести комусь простому
Що зірка твоя - не пилинка на склі шкільного телескопу.

Від сірості й ліні інколи стає дурно:
Далеко не всіх вабить розповідь про кільця Сатурну.
Тож йдеш наодинці, слідуєш за шляхом чумацьким
Шлях до мрії заплутаний, знов повзеш навпомацьки...

Задачі замість друзів. Вигравав олімпіадки за олімпіадками
Усміхався на турах, потім заїдав сльози шоколадками
Хтось сміявся: ах ти, а платять в рази більше програмісту.
Немає де зрізати шляху на дорозі до зірок тернистій.

На руках краплі крові, на підлозі розбиті кубки
Не врятують медалі, коли опускаються руки
Швидше, сильніше, навіть на вчора, вночі не за розкладом,
За усмішкою не бачать, як руки дрижать не від холоду.

Друзі, зніміть же сарказму задухливі маски
Тільки так можна вибратись з темної пастки.
Так ми інші, сильніші, та інколи в нас розум падає в днище
Навіщо дорікати за те, що дивишся не в Землю, а вище?

(С) я
Переклад з оригіналу (російської) by @diana_zazubyk

Ви не чекали, а я уклав нову збірку!
На сторінках "Трамвайпанку" вірші з різних періодів, об'єднані спільною урбаністично-ліричною темою та настроєм. Деякі публікувалися в цьому каналі, деякі - нові.

Трамвайпанк - це як кіберпанк, тільки зараз. У ньому немає імплантів, гіперкорпорацій і роботів, проте є скляні джунглі, електричні пісні, три маршрути швидкісного трамваю і електричка з присмаком розлуки.

17-5104 TCX

Кислорода извел я последний баллон
Подняться бы в небо, но небо - картон
Детей принесет мне не аист, а дрон
В моей морозилке застрял ледокол
Его ждут полярники там за окном
Какой серый цвет на сегодня, Pantone?
Штукатурки ведром небо выкрасим в тон
"Принимайте ремонт! Воспевай цвет, бетон!"

#подражаніє - 1

ІАТ

пара триває півтори години
механіки в ансисі пишуть картини
модель вертольота будують з сокири
на фрезері точать із сталі перлини
пансім доведе мозок мій до пухлини
безкрилих не ждуть крилаті машини
ми робим літак я будую світлини
на стінах занадто приторні картини
/17.12.21/

#подражаніє -2

^^див. коменти