«До такої діри йшлося не по випивку, а саме почути ці бурливі голоси. Так збираються ворони, щоб прокаркати провокативні слова тижня або послухати, як їх прокаркають інші. Через екран це не діє: проходячи таверною до своєї компанії, ти поринаєш у різні шари особистого простору, ніби занурюєшся поступово в глибини морської прохолоди, завершуючи свій шлях тут, у засідці сліпих, що керуються чуйкою, де нічого не росте, бо сюди не сягає світло. Ти чванькувато говориш про них з дружиною, але потайки на них надієшся. Ти чванькувато говориш про них сам із собою, але потайки на них надієшся. Вони такі ж браковані, як і ти».
#цитата_Тим_часом_у_дофаміновому_місті
