проковтнули невидимий рік це гірке фіолетове зілля ми шукали пригод у землі снили сни у землі мов насіння ми поділений навпіл хробак розповзлися по лініях часу з нас узяв часовий лихвар метрономію берців по пляцу він узяв скреготіння зубів швидковтечі бездонну стопку він до хати з морозу завів невимовне у шкурі вовка нам відняло усе окрім передбачень відрубної мови що нас точить немов окріп силуети скульптур льодових про таке не напишеш вірш не промовиш на бієнале нам терпіти одвічне "облиш" нам терпіти вогонь мигдалин Леонід Скрипаль #поезія #ЛеонідСкрипаль