Вотан, повідомляє нам Сноррі, знав і використовував шаманську техніку, звану сейдр: завдяки їй він міг передбачати майбутнє, смерть, нещастя або хворобу. Але, додає Сноррі, це чаклунство викликало таку «огиду», що люди зверталися до нього не «без сорому»: сейдр частіше був справою гюдхьер («жриць» або «богинь»). Джерела говорять про чаклунів (сейдмен) і чаклунок (сейдконур), і відомо, що Одін навчився сейдру від Богині Фрейї. Локі, будучи антибожественної природи, звинувачує Вотана у використанні цього вида магічного мистецтва, не маючи здатності відчути святість Божественного Екстазу. Не розумів святості сейдру і християнин Сноррі.Один із найкращих описів сейдкони або спакони дає «Сага про Ейріка Рудого»: у розпорядженні спакони дуже багатий ритуальний одяг — блакитна накидка, прикраси, шапка з чорного ягняти з вставками з білої кішки. Вона також носить жезл і під час сеансу сідає на досить високий настил на подушці з курячих пір'їв. Сейдкона (або вьольва, спакона) мандрує, відкриваючи людям майбутнє і передбачаючи погоду, врожай тощо. При ній знаходяться п'ятнадцять дівчат і стільки ж юнаків, які співають хором. Музика відіграє важливу роль у підготовці екстазу. Під час трансу душа сейдкони покидає тіло і блукає в просторі. ЯВ #шаманізм