ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАНТЕОН Ч. IV - Богині Культ Богинь у індоєвропейських етнорелігійних системах розвивався під значним впливом неолітичних традицій. При цьому міфологічні образи жіночих божеств завжди амбівалентні. Так, наприклад, Богиня Родючості може бути також Богинею Смерті (Фрея у германців, Мара у слов'ян), Мати-Земля породжує як Богів, так і чудовиськ (Гея у еллінів). При цьому Богині завжди пов'язані із вітальними силами Природи та з материнством. Відомим багатьом індоєвропейським (і не тільки) народам образом є Богині-Пряхи, які прядуть долю та символізують Минуле, Теперішнє та Майбутнє (германські Норни, грецькі Мойри, слов'янські Рожаниці). Із прядінням мають зв'язок і Богині-Матері у цих етнічних релігіях (Фріґґ у германців, Мокоша у слов'ян; пор. також Умай у тюрків). ЯВ