Шаманізм у германців Найбільш яскраво вижарені шаманістичні риси серед індоєвропейських патріархів наявні у міфо-релігійному образі та культі Вотана. Вотан - Бог-Чаклун, Покровитель воїнських союзів та ініціацій, Володар Світу померлих. Теонім “Вотан” (а також “Одін”) походить від прагерманського слова *wōðaz (“одержимий, натхненний, безумний”), що вже визначає характер його образу та пов’язаних з ним культових практик. Безумовно шаманськими є Його подорожі по світовому дереву (про коня Слейпніра див. цей пост) та численні перевтілення (у змію, орла, старця та ін.). Ворони Його - духи-помічники шамана. Вотан здійснює ритуальне самогубство - приносить у жертву Себе Самого Самому ж Собі, що є шаманським актом ініціації, посвяти. Внаслідок саможертвопринесення Вотан отримує різноманітні чаклунські здібності, серед яких і володіння рунами. Цікаво, що дарителем рун (тюркські руни) у деяких азійських народів вважається Ерлік-Хан - Покровитель чорних шаманів, воїнських союзів та Світу Померлих. ЯВ #шаманізм