Зібрала шістнадцять забутих слів, та не простих. Їх обʼєднує те, що всі вони невідмінювані: прислівники, прийменники, сполучники, частки, вигуки, вставні слова. Навряд чи вийде їх воскресити, але нагадати ці лексеми — добра справа. Це полегшить вам розуміння деяких місць у творах класиків. ▪️ Ачéй (частка) — може. Ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети! (Леся Українка) ▪️ Бігмé (частка) — чесне слово. То він, бігме, він винен, най сам скаже: хто кого перший раз зачепив? (Ю. Федькович) ▪️ Гéйби (частка) — ніби, наче, немов. Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк — гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою. (Г. Хоткевич) ▪️ Далебí (вставне слово) — правду кажучи. Ти, Ведмедю, далебі всі ті свої дурні сльози сьогодні викупив з процентами! (У. Самчук) ▪️ Допíру (прислівник) — щойно. Вони обертаються на однім місці, немов дракони на череві, зарівнюючи й землю там, де допіру їхала валка з пораненими юнаками. (І. Багряний) ▪️ Достóту (прислівник) — точнісінько. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. (І. Нечуй-Левицький) ▪️Зáким (сполучник) — поки. Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася... (П. Чубинський) ▪️ Зелó (прислівник) — дуже. Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв. (І. Ле) ▪️ Либóнь (прислівник) — нібито, мабуть. Всі почали чекати того суду, який мав бути либонь [нібито] восени, як казав адвокат. (М. Коцюбинський) Про Сагайдачного співали, Либонь [мабуть] співали і про Січ. (І. Котляревський) ▪️ Опрíч (прийменник) — окрім. А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького. (Т. Шевченко) ▪️ Прéцíнь (сполучник / прислівник у знач. вставн. слова) — адже, все-таки, а втім. Ти ж знаєш прецінь [адже], що вони тепер недобрі. (О. Кобилянська) На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь [все-таки] він з чогось жити мусить. (В. Стефаник) Я сидів на возі… і весь дрижав з ляку перед власними мріями, а прецінь [а втім] не міг від них відірватися. (І. Франко) ▪️ Присійбó (вигук) — справді, насправді. Охоче дав би вам щось на чай, так, присійбо, не маю. (В. Шевчук) ▪️ Прóбі (вигук) — «Рятуйте!». «О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!» (П. Куліш) ▪️ Си́річ (сполучник) — тобто. — Ти собі як хочеш, а я піду шукати прекрасну незнайомку, сиріч мельниківну. (М. Стельмах) ▪️ Сливé (прислівник) — майже. Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту. (Леся Українка) ▪️Чень (частка) — може, може-таки. То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (І. Франко) * Скільки з наведених слів ви знали? Плекаймо своє! 🇺🇦 © Редакторка Ольга Васильєва #слововжиток @obodrenieUkraine