Зібрала шістнадцять забутих слів, та не простих. Їх обʼєднує те, що всі вони невідмінювані: прислівники, прийменники, сполучники, частки, вигуки, вставні слова. Навряд чи вийде їх воскресити, але нагадати ці лексеми — добра справа. Це полегшить вам розуміння деяких місць у творах класиків.
▪️ Ачéй (частка) — може.
Ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети! (Леся Українка)
▪️ Бігмé (частка) — чесне слово.
То він, бігме, він винен, най сам скаже: хто кого перший раз зачепив? (Ю. Федькович)
▪️ Гéйби (частка) — ніби, наче, немов.
Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк — гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою. (Г. Хоткевич)
▪️ Далебí (вставне слово) — правду кажучи.
Ти, Ведмедю, далебі всі ті свої дурні сльози сьогодні викупив з процентами! (У. Самчук)
▪️ Допíру (прислівник) — щойно.
Вони обертаються на однім місці, немов дракони на череві, зарівнюючи й землю там, де допіру їхала валка з пораненими юнаками. (І. Багряний)
▪️ Достóту (прислівник) — точнісінько.
Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. (І. Нечуй-Левицький)
▪️Зáким (сполучник) — поки.
Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася... (П. Чубинський)
▪️ Зелó (прислівник) — дуже.
Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв. (І. Ле)
▪️ Либóнь (прислівник) — нібито, мабуть.
Всі почали чекати того суду, який мав бути либонь [нібито] восени, як казав адвокат. (М. Коцюбинський)
Про Сагайдачного співали, Либонь [мабуть] співали і про Січ. (І. Котляревський)
▪️ Опрíч (прийменник) — окрім.
А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького. (Т. Шевченко)
▪️ Прéцíнь (сполучник / прислівник у знач. вставн. слова) — адже, все-таки, а втім.
Ти ж знаєш прецінь [адже], що вони тепер недобрі. (О. Кобилянська)
На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь [все-таки] він з чогось жити мусить. (В. Стефаник)
Я сидів на возі… і весь дрижав з ляку перед власними мріями, а прецінь [а втім] не міг від них відірватися. (І. Франко)
▪️ Присійбó (вигук) — справді, насправді.
Охоче дав би вам щось на чай, так, присійбо, не маю. (В. Шевчук)
▪️ Прóбі (вигук) — «Рятуйте!».
«О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!» (П. Куліш)
▪️ Си́річ (сполучник) — тобто.
— Ти собі як хочеш, а я піду шукати прекрасну незнайомку, сиріч мельниківну. (М. Стельмах)
▪️ Сливé (прислівник) — майже.
Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту. (Леся Українка)
▪️Чень (частка) — може, може-таки.
То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (І. Франко)
*
Скільки з наведених слів ви знали?
Плекаймо своє!
🇺🇦© Редакторка Ольга Васильєва
#слововжиток@obodrenieUkraine
