Дефіляда в Москві Тонкі руки поправляють мої лацкани, немов вишивають ниткою туги та зітхання. Тонкі очі дивляться на мене дитинно, глибше за океани сліз. Тонка душа плаче по мені — мовчки, без слів, як вітер рве обличчя холодом. Упади з орбіти і схопи…