"A Ukrainian Christmas" Надійки Гербіш та Ярослава Грицака я цьогоріч читати не планувала, бо мала на думці в різдвяний сезон побалувати себе дещо иншими тематичними книгами (та все ще попереду!). Але до мене звернулися з редакції діаспорянського журналу, для якого я вже робила рецензію, з проханням оглянути і цю книгу. По-перше, це буде класно для різдвяної тематики випуску. По-друге, вона є англійською мовою. Справа в тому, що в попередньому номері я писала про "За Перекопом є земля", і для англомовних читачів було дивно, що оглядом-то я їх зацікавила, та поки що, на жаль, книга доступна лише українською. Тож я цілком погоджуюся з редакційною політикою надалі публікувати рецензії лише на книжки, доступні в перекладі. Звісно, для журналу я написала досить компліментарний огляд, бо я бачу перед собою задачу спонукати читачів книгу придбати. Але в своєму каналі я постараюся розглянути її більш прискіпливо. Українською "Велика різдвяна книга" вийшла в 2021 році, в 2022 був випущений англійський переклад під назвою "A Ukrainian Christmas", який я і прочитала, а в 2023 вийшло перевидання українською у двох форматах - велике оригінальне та зменшене скорочене. Судячи з відгуків, англійський переклад теж дещо скорочений, і там відсутні деякі глави. В першу чергу похвалю оформлення - я дуже люблю красиві видання, і це - саме таке. Гарнюща обкладинка, і всередині багацько атмосферних ілюстрацій від пʼяти українських художниць. Книга поділена на розділи, які ознайомлюють читача з різноманітними аспектами Різдва - починаючи від його історії, і продовжуючи атрибутами святкування, такими як їжа, колядки, вертеп, тощо. Практично кожна глава починається історичним екскурсом на сотні років тому, а завершується тим, як Європейські традиції знайшли відбиток в українському святкуванні. І це неймовірно важливо, бо дозволяє поглянути на Україну в розрізі глобального історичного контексту. Крім того, автори часто протиставляють українське святкування - російському, досліджуючи, які глибокі відмінності лежать між ніби-то “братськими народами”, хоча насправді це - штучний нарратив, і саме в цій книзі ми бачимо чимало його спростувань. Читаючи “A Ukrainian Christmas”, ми бачимо, що Україна - невіддільна від Європи, натомість дуже відрізняється від росії, всупереч століттям окупації. Але якщо по правді, мені підійшло б, і якщо цього протиставлення не було б, бо згадки про русню лише псують атмосферу свята. До речі, для мене нової інформації в книзі було ну може 20%. Причина цьому першочергово те, що я слухала подкаст одного зі співавторів, Ярослава Грицака, "Музика з історіями", а саме Малий різдвяний сезон. На жаль, там якісь пролеми з хостингом, і він не доступний вже на більшості подкаст платформ, але на сайті НВ за посиланням вище наче ще є. Я направду і дізналася впершу про Грицака як про музичного подкастера, а вже потім - як про історика))) Зазначу також, що його особистості стосуються певні контроверсії, але зараз я про них не говоритиму.