В цей #літвівторок не буду показувати вам, що читаю зараз (бо там не надто багато змін), але детальніше розкажу про одного з товстунців. Та, як завжди, почну здалеку. Я почала дивитися серіал "Гра престолів", коли виходив його другий сезон, і далі кожна серія була для мене прям подією. Але першоджерело я не читала, бо чула від близьких на той момент людей, що книги дуже нудні (зараз їх думка для мене не важлива, тому ймовірно я таки прочитаю саме оригінальну сагу). В 2022 вийшов серіал "Дім дракона". В мене було дві спроби його подивитися - спочатку я відвалилася після третьої серії, але з другої спроби подивилася весь, і мені дуже зайшло. Також класно доповнювали перегляд посерійні рекапи від Vertigo. Саме з цих рекапів я дізналася, що є певна специфіка першоджерела для пріквелу. По-перше, це завершена історія (виявилося, що ні, книжка "Вогонь і кров" - перша частина дилогії, і продовження "Кров і вогонь" від Мартіна можна чекати вічно). Але це не велика проблема, нижче поясню. По-друге, "Вогонь і кров" написана по-іншому, ніж "Пісня Льоду і Полумʼя". Справа в тому, що пріквел написаний, як псевдо-історична хроніка. Тому події зображені сильно високорівнево. До прикладу, події першого сезону серіалу описані в одній главі (але ця глава - після 300 сторінок книги знаходиться, бо екранізувати стали не з Ейгонового завоювання, а набагато пізніших подій). Саме тому я впевнена, що другий, а то і третій сезон серіалу все ще будуть вміщені в цю книгу, і авторам не доведеться нічого вигадувати. Ці два факти мене інтригували і в цілому я була не проти почати своє знайомство з книгами Мартіна саме з цієї історії. Але остаточною причиною купити цю цеглину, коли я побачила її в книгарні в Сумах, стало красиве оформлення. Тут дуже багато ілюстрацій, і мені так по кайфу їх розглядати! Тому з Сум книжка поштою поїхала до мене в Мексику (разом з 10кг інших книжок), і я запланувала прочитати її перед виходом другого сезону, першу серію якого очікуємо цього тижня. Але плани трохи змістилися, я почала читати пізніше, ніж хотілося б, і зараз я лише на серединці. Я якраз прочитала ту главу, яка оповідає про події першого сезону, і звісно вирішила передивитися його. А кожну серію доповнюю не лише рекапами від Вертіго, про які казала раніше, а і подкастом від HBO, в якому ведучі крім обговорення серій також розмовляють з акторами, сценаристами чи самим Мартіном. Але на щастя, HBO - не Netflix, тому всі серії не вийдуть за раз, а будуть зʼявлятися щотижня, тому я точно все наздожену. Про враження від книги розкажу вже коли дочитаю, а зараз згадала один прикрий момент. Чомусь на форзацах тут нема карти Вестеросу. Тут дуже красиві ілюстрації, але карта була б набагато корисніша. Тому довелося гуглити і шукати окремо, щоб відслідковувати постійні переміщення Таргарієнів та дотичних. І, як завжди, пара слів про закладинку! Це меч від Таіс. Справа в тому, що в Мартіна присутні декілька іменних клинків з валірійської сталі, тому мені здалося це поєднання підходящим.