На черзі розповідь про чергову прочитану книгу, і це "Шпигунки з притулку "Артеміда"" Наталії Довгопол. Цю книгу ми читали разом з Бостонським книжковим клубом (про який я все обіцяю розказати детальніше), бо одна з учасниць особисто знає авторку і покликала її до нас на обговорення (воно було дуже крутим, і я яке теж розповім враження окремо). Це yound adult, досить легка пригодницька історія про сирітський притулок в Карпатах, де дівчат навчають на елітних шпигунок. Ми знайомимося з 12-річною киянкою Анею, яка попадає в цей притулок і досліджує його досить жорсткі порядки. Направду цей етап мені дуже цікавий, і я залюбки б почитала про нього більше. Але ми не затримуємося тут надто довго, а прямуємо до "випускних екзаменів", якими є справжні шпигунські місії, в які Аня вирушає не сама, а разом з іншими вихованками, а саме грекинею Мірто, американкою Глорією та японкою Амелі (це не справжні, а "кодові" імена дівчат). Місії ці відбуватимуться якраз на їх Батьківщинах - на грецькому острові, в Токіо, в Бостоні (це до речі теж стало причиною, чому ми взяли цю саме цю книгу для Бостонського читацького клубу), та насамкінець в Києві. Книга дуже легко і захопливо читалася, та я часто ловила себе на думці, що все надто поверхнево. Під час виконання місій піднімалися важливі теми, як до прикладу одностатеве кохання, чи знущання над дітьми, і хоч розвʼязки цих арок були гарні, мені хотілося більшої глибини. З іншого боку це може бути хорошим гачком для батьків, щоб проговорити ці теми зі своїми дітьми детальніше. Мені сподобалася любовна лінія в романі - вона зовсім не основна, і протягом усіх глав ми лише збираємо клаптики, та в фіналі маємо розвʼязку, яка мене задовільнила. Загалом мені сподобалося настільки, що дочитавши книгу за тиждень до обговорення я вирішила, що встигну подужати і другу частину 😅 А шукаючи її на сайті видавництва, відкрила для себе, що існує і третя - і вона зараз на предпродажі. Хоча сама по собі перша книга була цілком завершеною історією. Зараз плекаю думку подарувати своїм племінницям цю серію, бо в підлітковому віці, мені здається, таке має залетіти на ура. 4.25 🌕🌕🌕🌕🌘