Дванадцятою книгою, прочитаню в 2024, стала поетична збірка Ірини Цілик "Глибина різкості". Але як ви вже могли зрозуміти, розказуючи про книги, я починаю звідкілясь здалеку, так буде і цього разу 😅 Отже, я чула про Ірину Цілик лише як про режисерку. Памʼятаю, що декілька років тому виходив її фільм "Земля блакитна, ніби апельсин" і що була розмова з нею в подкасті "Mincultpryvit". Далі, на превеликий жаль, постать Ірини випала з мого інфополя, а дарма. Минулого літа пані Ірину запросили на літературний фестиваль в Мексику, і вона написала пост у себе на фб, де питала, чи зможе хтось проконсультувати її про країну. І несподівано знайома тегнула мене під тим постом. Для мене була велика честь допомогти Ірині в першу чергу інформаційно, а потім ми ще й зустрілися і проспілкувалися 2 вечора. Я була неймовірно потішена цим знайомством, бо Іра виявилася дуже приємною людиною. З тих пір я дуже хотіла придбати її поетичну збірку, щоб тепер познайомитися саме з літературною творчістю цієї авторки. Взимку, здається в чудовій книгарні Сенс, мені випала така нагода. Книжку я купила, але починати читати не поспішала - проте взяла з собою в Мексику. І от в січні я розпочала свій шлях з Києва на Мексиканщину. Проміжну зупинку мала в Перемишлі - я лишилася там на 3 дні, щоб попрацювати звідти. В свій останній день перебування я снідала в кафешці, яка досить популярна серед українців (здається, там наші власники, і точно є українське меню, і вона недалеко від вокзалу, і працює зранку - повний метч). Під час сніданку я звернула увагу на шопер, що висів на стільці у дівчини за іншим столиком. Я дуже уважно на нього дивилася, бо добре знала цей принт. Його авторка - моя люба подруга, ілюстраторка Таіс. Тому, коли дівчина з шопером стала виходити з кафе, я підійшла до неї, і оторопіла, бо це була Іра))) Я абсолютно її не впізнала спочатку, бо не дивилася на лице взагалі 😅. Більш того, той шопер подарувала їй саме я влітку в Мексиці :) Ми посміялися з цього, попили разом каву, і в мене виникла божевільна думка. Я ж маю з собою її книжку! І пані поетка погодилася пройтися до мого зйомного житла, і підписати мені книгу))) Цим автографом я дуже дорожу.