Наступна книга січня була для іншого книжкового клуба, а саме фейсбук-спільноти "Читати не боляче", і це "Покинь, якщо кохаєш" Коллін Гувер. Я почала читати книгу, поки летіла літаком над Атлантикою 19 січня, і проковтнула 70%. Наступного дня добила решту, сумарно вийшло майже 9 годин. Я маю електронний примірник, тому щодо оформлення мало що скажу. Ця книга вийшла в 2016 році (і вже за 2 роки - в перекладі українською), та я нічого не чула про неї аж до початку 2023. Певно вихід продовження запустив нову хвилю обговорень. Що сказати про цей роман? В мене до нього love-hate ставлення, і розкажу певно спочатку про саме про хейт. Мене дуже бісило, як головній героїні легко вдаєтся бізнес, та і все життя багатих білих американців виглядало поруч з життям українців в 2024 занадто цукровим. Головна героїня відкриває в Бостоні квіткову крамницю, і все, що ми бачимо про її бізнес - вона трохи думає про оформлення самої крамниці, і один раз готує букет до відкриття в стилі стімпанк. А як щодо постачальників? А як щодо промоції? Щодо операційної діяльності? Звісно, книга не про це, але все ж виглядало надто поверхнево. Друг героїні "працює з дому в піжамі", що на момент 2016 року звісно могло б бути диким, але потім нас всіх спіткав ковід. Але мова не про це, а про те, що цей друг ніби продав якийсь застосунок Apple, і тепер раз на півроку випускає оновлення, і отримує мільйони, на які купив розкішний пентхаус (і ще декілька квартир в будинку для побутових потреб), і не париться наприклад над масштабуванням розробки. Як на мене, дуже не реалістично, але не відкидаю ймовірності того, що я просто заздрю :) Давайте тепер перейдемо до того, чому все ж love. Сюжет книги крутиться навколо домашнього насильства, яке спочатку переживала мати героїні на її очах, а далі і вона сама впадає в досить токсичні відносини. І ось це проживання таких травматичних подій показане дуже реалістично, бо дівчина дуже довго виправдовує свого кривдника випадковостями або тим, що вона це заслужила. З одного боку, на цю тему написано вже багато книг (і про деякі з них я розповідала), але з іншого боку їх буде замало аж до того моменту, поки це явище буде існувати. Оскільки моя особиста історія трохи перегукується з подібними темами, я можу сказати, що все дуже життєво. Якби я прочитала таку історію в підлітковому віці, можливо моє життя склалося б інакше. Також книга піднімає такі теми, як сепарація від батьків і життя безхатьків. Вони не є основними, але є важливими, і мені хочеться більшої їх репрезентації в мистецтві. 4.0 🌕🌕🌕🌕🌑