Автор каналу планував сьогодні написати кілька постів про філософію школи Кеґон і Аватамсака-сутру, це було б логічним продовженням серії текстів про цю школу. Після цього автор каналу мав намір перейти до шкіл періоду Хейан. Але послизнувшись на вулиці і забивши собі все що можна, автор каналу втратив свій запал, тому пости про філософію "школи квіткової гірлянди" будуть завтра. А сьогодні я поміркую про те, чому школи Тендай і Шінґон так мало відомі за межами Японії (а насправді, і в самій Японії вони не є найпопулярнішими деномінаціями Буддизму), і запощу свій переклад одного важливого тексту. 📿 Перше що спадає на думку - езотеричні елементи в практиці цих шкіл, особливо школи Шінґон, яка є суто езотеричною традицією. "Езотеричність" передбачає непризначенність для широкого загалу. Той факт, що Тібетський Буддизм, будучи традицією із значним езотеричним компонентом, набув такого поширення, викликає занепокоєння навіть у деяких Тібетських буддистів, з якими мені доводилось спілкуватися. Окрім того, в японському міккьо (езотеричному буддизмі), навідмінно від Тібетського буддизму, не прийнято давати передачі езотеричних практик мирянам, тільки монахам. 🏛️ Що ж стосується Тендай, яка окрім повного циклу езотеричних практик має також широкий арсенал практик екзотеричних, ця школа має ще одну особливість - це одна з найбільш академічно орієнтованих шкіл, і багато з її філософських положень дуже складні для розуміння. 📚 Різноманіття практик (нембуцу, ґодаймоку, дзадзен), більшість з яких асоціюються з іншими школами, може створити хибне уявлення, що Тендай приймає і різноманітні форми світосприйняття, на які спираються всі ці практики інших шкіл. Хоча інтуїтивно можна зрозуміти, що школа із складною філософією не може бути "школою без поглядів". В дійсності виходить так, що Тендай, признаючи користь практик інших шкіл, не обов'язково приймає їх погляди, дотримуючись власної філософії. І філософії дуже складної. Що значить, наприклад, твердження, про те, що зло неодмінно присутнє в природі Будди, або що Будда є дияволом, і навіть, королем дияволів? Чи не є такі твердження проявом абсолютного морального релятивізму? 📖 Нещодавно в коментарях мене спитали про етику Буддизму, і про те, з яких текстів краще розпочати вивчення буддизму. Текстів в курикулумі Тендай багато, і найважливішим з них є Лотосова Сутра; в теорії, починати вивчення Тендай потрібно з неї. Але на практиці це може привести до певного непорозуміння, бо Лотосова Сутра використовує багато складних термінів буддийської філософії, ніяк їх не пояснюючи, а деякі дуже важливі поняття в ній, навпаки, не згадуються взагалі (принаймні не експліцитно). Подумавши трохи я вирішив запостити мій переклад одного важливого тексту школи, який торкається саме етичних питань. В школі Тендай в Японії навчання з цього тексту не починають, і взагалі, я думаю, значна кількість монахів з ним не знайома. Ідеї, які цей текст містить, теж, зазвичай, не акцентуються вчителями Тендай/Тяньтай в Східній Азії. Проте для європейців, мало знайомих з буддизмом і не знайомих зі школою Тендай взагалі, саме цей текст мені здається хорошим введенням в філософію школи. Текст, про який йдеться - це не сутра і не трактат. Це лист, написаний одним видатним монахом Тяньтай імператору у відповідь на звинувачення у підготовці до немислимого злочину, який кидає виклик всій суспільній моралі і вченню Будди. Монах в цьому листі підтверджує і захищає своє рішення. Деталі що до контексту написання листа і до його змісту я разберу пізніше. Насправді, мені доводилося читати наукові праці на сотні сторінок, присвячені аналізу змісту цього листа, під кінець яких автор визнавав, що не впевнений, що йому вдалося розкрити повноту цих ідей і зрозуміти всі їх тонкощі, тому і я до цього листа повертатимусь ще неодноразово. https://telegra.ph/List-monaha-Tyantaj-01-06 #тендай #шінґон #філософіябуддизму