ツツジの花びら; минуле має твій вигляд. контури твого обличчя тінню виграють у вогняному танці,
пензлик зіниць вимальовує наші нариси тіл.
дцша мандрує між світами, а тілом ми лиш безпорадно приречені бранці,
я перестану тебе любити лише тоді, коли зів'яне та висохне Ніл.
ти – все моє божевілля, моя ніжність і причина моєї забутої смерті,
це доля, чи я навмисно наступаю раз у раз собі на п'яти?
диявол не зміг мене дістати, тому підклав любов до тебе у конверті,
я намагався бути чесним з собою, але не вмію брехати.
моя прихильність довіку належитиме лише твоєму світлу очей,
«кохання зцілює», але я хворію тобою й мене не беруть ліки ніякі.
згадуй мене щораз, коли твої улюблені квіти плутаються у шовку русявих косей.