ツツジの花びら; минуле має твій вигляд. контури твого обличчя тінню виграють у вогняному танці, пензлик зіниць вимальовує наші нариси тіл. дцша мандрує між світами, а тілом ми лиш безпорадно приречені бранці, я перестану тебе любити лише тоді, коли зів'яне та висохне Ніл. ти – все моє божевілля, моя ніжність і причина моєї забутої смерті, це доля, чи я навмисно наступаю раз у раз собі на п'яти? диявол не зміг мене дістати, тому підклав любов до тебе у конверті, я намагався бути чесним з собою, але не вмію брехати. моя прихильність довіку належитиме лише твоєму світлу очей, «кохання зцілює», але я хворію тобою й мене не беруть ліки ніякі. згадуй мене щораз, коли твої улюблені квіти плутаються у шовку русявих косей.
