Продовжуючи тему вдячності. Вперше в житті дочекалась різдвяного ранку (ладно, дня) для розпаковування подарунків - і взагалі не пошкодувала. Люблю своїх книжкових подруг - бо поки я втиху їм збирала коробочки, вони робили те саме. І я знову зображала Дженіс, і трошки верещала (ні, не трохи) - бо так, в мене є тепер автентичний плюшевий Паддінгтон (а мене треба непогано знати для таких подарунків, про таке особисте на першій зустрічі не розповідають, знаєте). Ганнусю, Дея, Яно, Надю - обожнюю вас, дівчатка!