Про другий термін Зеленського і істерики у соцмережахРеально, поволав зранку з цього.
По-перше, бо хто наділив якихось людей правом вирішувати за інших чи йти їм кудись балотуватися?
По-друге, бо шанси Зеленського перемогти на виборах доволі неочевидні. Мʼяко кажучи.
У Зеленського є два сценарії, коли він перебереться на другий термін. Перший. Війна завершилася тим, що можна назвати перемогою тотальною чи прийнятною: кордони 1991 року, Україна в НАТО, західні армії на лінії розмежування. Тоді на ейфорії і певному моменті сатисфакції, якщо вибори пройдуть швидко після завершення війни, Зеленський може перемогти. Але і це не очевидно.
Другий. На вибори не йде ніхто новий і Зеленський змагається (глобально) з тріо Порошенко - Тимошенко - Бойко. Бо перемогти що Залужного, що Буданова, що (припустимо) Федорова чинному президенту буде вкрай важко.
До речі, саме в очікуванні такого сценарію певні сегменти нашої опозиції так нещадно воюють з Зеленським саме зараз, навіть якщо це шкодить країні. Вони намагаються накачати його антирейтинг за будь-яку ціну, бо а РАПТОМ їм пощастить у змаганні антирейтингу перемогти чинного президента.
Я слабко вірю, що другий сценарій є реальним. А перший надто залежить від того, чи посиплеться Росіюшка.
Але ж якщо певний сегмент опозиції вирішив, що війна з політичним опонентом для них важливіша ніж легітимність держави і її існування - ну це їх проблема. Навіть не їх совісті, бо її там немає. А інстинкту колективного самозбереження.
Щодо того чи потрібен для країни другий термін Зеленського. З точки зору суспільних настроїв і сталості країни перемога Зеленського матиме позитивний сенс тільки якщо його балотування підтримає, наприклад, Залужний. І ще певний пул людей з високим ступенем легітимності. Тобто коли Зеленський перебереться як національний лідер, що провів країну через війну.
В усіх інших сценаріях, в тому числі для перезавантаження країни після війни і мінімізації фрустрації (яка буде незалежно від її - війни - результатів) нам краще перемога чергового Месії. Функціонально різниці не буде, але емоційно - буде.
От що країні точно більше не потрібно, так це монобільшість. Будь-якого президента. Нам потрібен субʼєктний і функціональний парламент. А в наших умовах - це коаліційний парламент.
Підписатися на Богданова
