Націоналізм це однозначно спектрум. Мені подобається романтичний націоналізм в Европі 19 століття — коли люди, невдоволені абсолютизмом, почали усвідомлювати свій звʼязок із землею, цікавитися традиціями, вибудовувати ідентичність поза загальноімперською, створювати мистецтво. Цей націоналізм дав нам, наприклад, казки, зібрані по селах братами Грім, і романтицизм як арт-стиль. Я розумію захисний націоналізм. Дуже добре. Він про памʼять, чесність, переосмислення і надію. Фар-райт радикальний націоналізм, направлений на відокремлення й плекання ненависті до Інакших, — це бумеранг, який рано чи пізно приліта прямісінько в мармизу.