Вимкни це біле світло - гостре, наче стилет - Хай хтось інший сьогодні міфи спростовує. Так, у пітьмі очі бачать гірше... але - Долоні та губи - краще запам'ятовують, Більше знаходять рун, прихованих шкірою, Вібрації вен блакитних - чують та відчувають... Диким звіром б'ється у горлі ніжно-невпинна сила - Ще у печерах вплавлена в кластери генетичної пам'яті. Кричи - хай ці стіни тонкі не втримають твого крику, Хай за стінами тими - святенницько заздрить мовчання. Благай чи наказуй - не важливо - я виконаю. Так чи інакше - але я змушу тебе кричати. Буде ще час - для розмов, для питань, для пошуків - Сенсу, мети, пояснень, сумнівів, виправдань, Час для вина. Час для війни. Але - поки що Я старанно вивчатиму - твої присмаки, подихи, вигини. Немає ніякого "вчора", немає ніякого "завтра". Є лиш інстинкт безумовний - й відкинуті всі умовності. Є лише ми з тобою. Є лише "тут і зараз". Є лише пристрасть - до повної втрати свідомості. Вимкни це світло. Хай темрява - нам належить. Хай кориться нам. Хай владно керує нами. Хай буде солодко. Хай буде солоно. Хай - позамежно... Губи лишають опіки. Долоні лишають шрами. #мулікпише Передзамовити збірку поезій "Базальт": https://www.belkabook.com/product/bazalt-vasyl-mulik/ Особиста сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/ Авторська сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/ Інстаграм: https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d5